Які є жанри мовлення? Які є жанри мовлення в українській мові?

Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

Розмовний - Форма реалізації стилю : діалог

Види творів, у яких стиль реалізується:

Науковий: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація

Офіційно-діловий: закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо

Публіцистичний: виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія

Художній : трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема

Стиль – поняття мовленнєве, і визначити його можна враховуючи завдання мовлення, сфери спілкування. Для розмовного стилю провідною функцією є спілкування; для наукового і науково-популярного – повідомлення, пояснення; для офіційно-ділового – повідомлення, інструктаж; для публіцистичного – вплив, переконання; для художнього стилю – дія (зображення, змальовування словами, вплив на почуття, уявлення людей

Жанри мовлення . У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.

Відповідно виділяються офіційне – неофіційне, публічне – непублічне спілкування
Усна розповідь – монолог усної форми розмовної мови . В усних розповідях мовець розповідає про минуле, події, що відбувалися з ним самим чи іншою людиною. Для такої розповіді характерний високий темп вимови, виділення дієслів логічними наголосами тощо.
Ораторські виступи (критичні, агітаційні, привітальні) – монологічні висловлення усної форми публіцистичної мови . У таких виступах велику роль відіграють засоби емоційно-експресивного плану, використовуються мовні засоби оцінювального характеру. В інтонаційному плані, як зазначає Д. Х. Баранник, характерні середній темп мовлення, емоційні паузи, контрасність вимови.
Жанрові відмінності викликаються не тільки стильовими відмінностями, а й відмінностями у побудові. А в межах одного стилю жанри розрізняються прийомами розвитку теми та основної думки.
Найзагальнішими, основними для побудови тексту є категорії змісту та форми. Категорія змісту складається з двох понять: теми й змісту тексту, т. т. тих факторів та явищ, які використовуються для розкриття теми. Категорія форми містить композицію та мову, які тісно взаємодіють і співвідносяться. У результаті виникають нові суттєві поняття, але вже на іншому рівні: “тема” + “зміст” (предмет мовлення ) → основна думка; “тема” + “композиція” → сюжет; “композиція” + “ мова ” → прийом. Загальний результат співвіднесення цих понять дає структуру тексту певного жанру . Наприклад: 1) наукова сфера → жанри : стаття, реферат, анотація, відгук та ін. ; 2) офіційно-ділова сфера → розписка, заява, довідка, характеристика, звіт, витяг з протоколу, оголошення тощо; 3) суспільно-політична сфера → репортаж, лист до редакції, замітка, стаття в газету тощо; 4) літературно-художня сфера → розповідь, повість, байка, вірш, роман, казка та ін.
Художнє мовлення - Основні жанри → загадка, казка, веселе оповідання і под.