Любовная лирика, "денисьевский цикл". Проникнуто любовью к умирающей женщине и тяжелым раскаяньем лирического героя, виновника ее гибели. Яркие сравнения: "Как остывшую золу", "как души смотрят с высоты на ими кинутое тело", "как от присущей милой тени". Метафора "О сколько жизни было здесь, невозвратимо пережитой!.. "
Через багато років в життя Федора Тютчева увійшла юна Олена Денисьєва, небога інспектриси Смольного інституту, де виховувались доньки поета. Кохання виявилось згубним для Денисьевої: перед молодою жінкою зачинились двері світських віталень, навіть рідний батько зрікся її. Проте вона продовжувала любити поета і народила йому трьох дітей. Олена Денисьева, Леля, померла від туберкульозу, незабаром ця ж хвороба забрала життя її доньки та сина, на руках у батька залишився найменший хлопчик.. . Федір Іванович постарів за короткий час на багато років.
Цикл віршів Тютчева, присвячений Олені Денисьєвій, увійшов до скарбниці класичної російської літератури.