Будь ласка систематезуйте сома річкового) ) тобто Царство, тип, надклас, клас, ряд, рід, вид)))

Сом звичайний
Silurus glanis
Охоронний статус
Status iucn2.3 lc uk.svg
Найменший ризик (МСОП 2.3)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Родина: Сомові (Siluridae)
Рід: Сом (Silurus)
Вид: Сом звичайний
Біноміальна назва
Silurus glanisСом звичайний (Silurus glanis L.), або Сом Європейський — риба з роду Сом, ряду сомоподібних.
Поширений в Європі на схід від Рейну в Південній та Східній Європі, в басейнах Балтійського, Чорного, Каспійського і Аральського морів, Ладозького і Онезького озер. Інтродукований також в інших місцях. Мешканець прісних вод, проте виходить на нагул в солону воду морів. Надає перевагу теплій воді; чим північніше, — тим соми зустрічаються у меншій кількості і меншого розміру. Ареал проживання на півночі закінчується Ленінградською областю та півднем Фінляндії, де соми рідко досягають ваги 10 кг. Сом звичайний — найбільший за розміром не тільки у роді Сом, але й взагалі вважається найбільшою прісноводною рибою на планеті. На півдні Росії і в Україні довжина тіла сомів досягала до 5 м, вага до 300 кг, але через велике промислове значення і інтенсивний вилов соми таких розмірів останнім часом не зустрічались. Адже таких розмірів соми досягають у віці 80—100 років.
Зовнішні ознаки

За своїми зовнішніми ознаками сом легко відрізняється від усіх інших риб. У нього величезна тупа голова, велика паща, від якої відходять два великі вуса і чотири вусики на підборідді. Вуса є своєрідними щупальцями, за допомогою яких сом відшукує їжу навіть у темряві. Очі — дуже маленькі, як для таких габаритів. Хвіст — довгий і мало схожий на риб'ячий. Забарвлення тіла мінливе — зверху майже чорного кольору, черево же звичайно брудно-біле. Тіло у нього голе, без луски.
EuropeseMeervalLucasVanDerGeest.jpg
Харчування

Їжа сома найрізноманітніша, він годується молюсками, черв'яками, раками та іншої живністю. Основний же раціон складає риба, на яку він нападає з укриттів і засад, маскуючись під фон дна (до тривалих переслідувань своїх жертв він нездатний) . Якщо зазіхається водоплавний птах або звір [Джерело?] , то і вони можуть стати його жертвою. Особливо охоче сом ласує жабами. На використанні цієї пристрасті і заснований його лов "на квок". Як і щука, сом — прекрасний санітар водойм: він поїдає ослабілу, загиблу рибу, тварин що потонули і т. д.
Розмноження

Статева зрілість сома настає на 3—4-му році життя, нерест починається з прогріванням води до 20 градусів. Зазвичай нерест парний. Самка вимічує ікру на неглибоких ділянках із слабкою течією або зовсім без неї в вириті в ґрунті поглиблення. Самці охороняють ікру до появи мальків. Після нересту соми переходять до місця літніх стоянок і починають активно харчуватися. Післянерестовий жор найактивніший. Триває він майже до середини літа, потім поступово знижується, а при перших нічних заморозках сом зовсім припиняє харчуватись.
Спосіб життя

Зазвичай все життя проводить в одній ямі, якщо тільки надзвичайні обставини не змусять його шукати інше місце. Сом веде одиночний спосіб життя, лише деяке скупчення можна спостерігати в зимувальних ямах. Перші 2 — 3 роки молоді соми також вважають за краще триматися разом, звичайно спостерігається це в багатих кормом місцях. Соми ведуть переважно нічний спосіб життя, і якщо пересуваються, то більше на зорях. У жаркі дні можуть виходити до поверхні води. Вони дуже чутливі до холоду. А ось сомята більш рухливі. Вночі в пошуках корму вони виходять на мілководдя до берегів. Сом не любить каламутну воду і тому в дощову погоду, коли в річку надходить каламутна вода, він прагне піти з ями до поверхні. Така ж проблема виникає і перед грозою. Оскільки це великі риби, соми легко виявляють себе: вони залишають характерний слід при русі у воді, видають звуки, плескіт. При пошуку корму сом більш