кто написал эти строчки? ? Вона була лишень простоюзустрічним поглядом все крила страхі то, неначе, обійшлося, але і нині т

Вона була лишень простою
зустрічним поглядом все крила страх
і то, неначе, обійшлося,
але і нині то не так.. .
Тихий вечір на Дніпрі,
прокляті ночі й небосхили
до ніжності її вели,
і все вели, лишень просили
для долі тихої журби
у потрясінні грізних бурь,
коли над полем ще гули
тей вихір в образі глазурі.
- У чому страх мій неприливний?
чому із роду в рід несу
тей тихий сум?
він знову лине,
за що мені це в долю сну?
Тихим схилом йшли діброви
по незамкнутим краям
і лише дівчина на сході,
що обирала сльози з ран
стояла сумно, неприривно
дивилась вітру вдалечінь
і в ту далеку ніч манило
у сон глибокий, тихий вир...