Срочно. Нужен стих на украинском язіке!Плизз..очень нужно..

* * *

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем? !
Такі вже рідні, і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.

Ліна Костенко

Ніч яка місячна.. .

(НАРОДНИЙ ВАРІАНТ)

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне, всипане зорями, -
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босi
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - нi вiтру, нi хмар:
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, -
Анi шелесне в гаю.

Сплять вороги твої, знудженi працею, -
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання - за грiх?

а что в нете нет.. море.. выбирайте.... напишите в поисквике-українська поезія

Оксана Борова.

Зустріла Вас - і все колишнє....
(Ой, це ж у Тютчева було) .
Я знов шукаю сніг торішній,
А може, рук твоїх тепло.

Шукаю філософський камінь
Десь на межі добра і зла.
Сивин побільшало з роками,
Та легковажність не пройшла.

Хто з нас святий? І хто з нас грішний?
Хіба у цьому вища суть? !
Я Вас зустріла. І колишнє
Так захотілось повернуть.

))))
Ну хоть бы тему написали.

Вот Вам

Люблю украiньску природу,
Гарячий борщ, холодну воду.. .

Если подошло - пишите - пришлю продолжение.