Оцените наш текст...

Красиво!

не ну не че так принципи. вот я записываю уже 4 трек. ну конешно не сравнить. корочи скоро буду звездой

Минають дні, минають ночі,
Кудись нещасне СНД
Бреде собі, а теплі Сочі
Чекають на лице бліде.
Колись ми там, радянські вроди,
За п’ятаки і за рублі,
Раділи з літньої погоди,
Народженні в глухім селі.
Робітники сідали в “скорий”,
І поїздом бідний пер вантаж
В далекі закавказькі гори,
Щоб викинути нас на пляж.
Була “ Рив’єра”, тепле море,
Квартира – безцінь. Наче сон
Тепер усе це, ніби горе,
Що визначає наший трон, –
Сучасний. Кава закипіла
З не нашим іменем “ еліт”,
І заповзає в мертве тіло
П’яненький рудуватий кріт.
Тепер він порядкує всюди,
Ветує рішення ВП, –
Й терплять мудрі наші люди,
Й питають зранку: “ Ще не вмер? ”
Стурбовані вони, бо знають ,–
Йому собачники й хорти
Щодня горілку підливають,
Допомагаючи підти.
Щоб стати за кермо державне,
Поки народ не збеленів,
І не згадав що “саме главне” –
Подбати про своїх синів.
Згадав, що і жінкам і донькам
Уже пора б збагатіть.
Єх, Льонька, Президент наш Льонька,
Куди б тебе, коханий, діть?
А загалом ти - дядько добрий,
Не винуватий взагалі:
Нагодував, і ми без торби
Тепер живемо на землі.
Якусь ти знаєш, Льоню, правду,
Але – де ж рішення твої?
Дивись, бо пізно буде завтра ,–
Підсидять кляті холуї.
А Ви ж бо обраний народно,
Наш Президент. І Путін друг
Пропонує спільний плуг.
Його тягти ми вже готові,
Як триста літ тягли,
Коли без молока з Айови
Й без їхніх доларів жили.
Не знали, що брудні є гроші, –
Всі крали, але всім було,
І сталінські воєнні воші
Змивало зморене село.
Дві долі Київ і Росія, –
Які величні ці слова!
Благенький Ющенко – месія,
Мов риска, Вашингтон – Москва.
І що ми маємо із цього?
Сибір, де прадід мій пропав?
Чи батька, що із Кривого Рогу
Додому так і не попав?
Невже нам досвіду замало,
Щоб не ставати на граблі,
Які нам вороги підклали
Найголовніші на землі?
Ім. довіряти нашу долю
Не мусимо бодай на мить,
Щоб не забути вільну волю,
Щоб землю рідну не згубить.
Пристосувалась Україна!
Це добре. А як раптом щось
Чортяче вчепиться у спину,
Таке, що мало б не здалось?
Хто захищати Матір піде,
І хто у бій нас поведе?
Тоді діватись буде ніде,
І черево чиєсь руде,
Що нездорове на похмілля,
Не допоможе у війні ,–
Воно ковтнуло, скаже, зілля ,–
Тепер хреново, блін, мені!
Ми різні, як і наші долі, –
Комусь достатньо і борщу,
Але все більше нас на волі,
Кому не скажете “чу-чу”.
Хоча бажання не пропало
У багатьох цапиних морд
До пів дебільного загалу
Вписати гордий мій народ.
В них досвіду цього багато:
Ацтеки, інки, Чигачгук,
А далі – Україна - мати –
До їхніх волохатих рук?
Дві долі. Третьої не буде, –
Росія! Ноу СеШеА!
Столиці мають наші люди
Єдині – Київ і Москва.

Да, вы реальные ЭМО!

мрачновато....

класс!

Класс!!! аще суперрррррррр!!!! Слов нет... Вот бы ещё послушать.... Млин, ребят, вы в точку попали!!!

Классно

Имхо: ужасно, как долго писали? 10 минут?
Единственный + так это припев, что-то более менее вменяемое=)
Повторюсь имхо...

круто звезда

Классно, похоже на группу Слот... но смотря еще как спеть эту песню.... ведь музыкой можно текст испортить... Желаю вашей группе творческих успехов и хорошей музыки... и почаще таких текстов.... мне нравится такой стиль песен, не описанная ситуация а состояние души, чувства... вобщем класс!!!

Честно, не догнала картину. повторение звуков е и я!! !ну а так ниче. Подберете музыку и вперед! ! занимать первые места в хит-парадах!!!
=) УДАЧИ!!!!