Люди!Кто-нибудь может дать слова песни? Ничка та мисячна....

Hiч яка мiсячна

муз и сл народные
Am Dm E Am Am A Dm E Am

Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай.

Ти ж не лякайся, що нiженьки босиi
Топчуть холодну росу.
Я ж тебе рiдная аж до хатиноньки
Сам на руках вiднесу.

Сядемо вкупочцi бiля хатиноньки
i над панами я пан
Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилею
Котиться в полi туман

==================
полный текст песни

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною —
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне, всипане зорями, —
Що то за божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — нi вiтру, нi хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, —
Анi шелесне в гаю.

Сплять вороги твої, знудженi працею, —
Нас не сполоха їх смiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання — за грiх?

Это она, вроде:
Нич яка мисячна, зоряна, ясная!
> Видно, хоч голки збирай.
> Вийди, коханая, працею зморена,
> Хоч на хвилиночку в гай.
>
> Сядемо вкупочци тут пид калиною —
> И над панами я пан!
> Глянь, моя рибонько, — срибною хвилею
> Стелеться полем туман.
>
> Гай чаривний, ниби променем всипаний,
> Чи загадався, чи спить:
> Он на стрункий та високий осичини
> Листя пестливо тремтить.
>
> Небо незмиряне, всипане зорями, —
> Що то за божа краса!
> Перлами ясними ген пид тополями
> Грає краплиста роса.
>
> Ти не лякайся, що ниженьки босиї
> Вмочиш в холодну росу:
> Я тебе, вирная, аж до хатиноньки
> Сам на руках однесу.
>
> Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
> Тепло — ни витру, ни хмар.. .
> Я пригорну тебе до свого серденька,
> А воно палке, як жар.
>
> Ти не лякайся, що можуть пидслухати
> Тиху розмову твою:
> Ничка поклала всих, соном окутала, —
> Ани шелесне в гаю.
>
> Сплять вороги твої, знуджени працею, —
> Нас не сполоха їх смих.
> Чи ж нам, окраденим долею нашею,
> Й хвиля кохання — за грих?

...зоряна, ясная-видно, хочь голки сбирай, выйди, коханая працею зморено хочь на хвилиноньку в гай. Сядемо рядом мы там пид калыною-и миж панамы я пан, глянь моя рыбонька- там за хатыною стелется яром туман. Ты не лякайся, что ниженьки босы умочишь в холодну росу- я ж тебя рыбонька аж до хатыноньки сам на руках витнесу...

Точные не знаю, но знаю примерно: Ничка ты мисячна зоря ты ясная.... на руках тебя я нос к дому нашему....

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар;
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що білії ніженьки
Вмочиш в холодну росу;
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай! Слова: Михайло Старицький