кто читал михайла коцюбинського "дорогою ціною" плиз напишите про образ Соломії!!!

Справжнiм вiдкриттям в лiтературi було створення письменником образу
жiнки, не тiльки покривдженої, страждаючої, а й сильної, смiливої,
здатної до боротьби за свою долю.

"Ваша Соломiя - то джерело пiд час
спеки.. . то завдаток типу жiнок, що умiють боронити себе", - так
визначала цей образ вiдома громадська дiячка того часу Н. Кобринська.
Рiшуча i любляча, Соломiя зiбрала всю свою енергiю, всю силу волi, всю
мiць тiла i йшла вперто i завзято з вiрою, що зламає всi перешкоди.

Щоб бути справжнiм товаришем Остаповi, вона жертвує своєю красою,
чудовими косами: "Дивнi косми чорних кiс, мов мертвi гадюки, тихо зсунулись по
плечах додолу i лягли по землi дивними покосами". Засмученi очi Соломiї
не покидають з того часу нашу уяву. Бачаться вони, коли з жахом слiдкує
Соломiя за високими вогняними горами палаючих плавнiв, в останньому
вiдчаї кличе тяжко пораненого Остапа, на човнi разом з Iваном готує
напад на турецьких козакiв, щоб звiльнити свого коханого. Прощаються цi
очi з надiєю на волю, з небом, з радiстю, з життям, коли чорна безодня
дунайської води заковує тiло.

Дорогою, найвищою цiною заплатила Соломiя за жадання бути вiльною,
гiрку цiну дав за волю Остап: все життя списане на спинi, а половина душi
навiки залишилася в Дунаї.

Такий трагiчний кiнець оповiдання ще раз пiдкреслює нескоренiсть,
волелюбнiсть українського народу.