Порівняльна характеристика Михайла та Сави у повісті «Земля». Нужно сравнить саву и михайло Помогите плиз)

Сава:

Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям.

Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись.. . та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити!

Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра.. .

Михайло:

І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.

Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.

Сава про нього так казав: "Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!.. ".

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАТІВ

МИХАЙЛОСАВА
Портрет
Михайло зовні був «хлопець сильної будови, здо¬ровий»; «своїми добрими голубими очима дивив¬ся, якби хотів кожному з очей вичитати бажання, щоб заздалегідь сповнити його. [...] Михайло був мов образець! І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус». «Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. 3 лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й несупокійного. 3 його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручав від себе. Очей сих не на-слідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м’який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям. Звичайно неначе гойдалися по землі, колисалися від одного предмету до другого, однак коли звернулися раз на що і прикувалися на хвильку до чого, почали миготіти в холодному, мов сталь, блиску й у тім блиску розходилися. Страхали іменно, коли хотіли щось добачити».
Прихильність
Михайло ж «був найчеснішим хлопцем у селі», «Добрим та лагідним, мов шовк», стидався взяти з «сусіднього» лісу кілька кавалків кілля для загороди. Сава «горнеться кудись... не до добро-го», може при нагоді скоїти злочин — вкрасти щось на¬віть у рідних батьків.
Ставлення до роботи
Михайло працьовитий парубок: коли «мав сімнадцять, то був уже правою рукою» Івоніки, на першому місці для старшого брата хазяйство. Сава «роботи боїться, йому танець у голові», «зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі», він шукає лише задоволення власних потреб.
Риси характеру
Михайло, за виразом Сави, «був баба, хоч був сильний, як медвідь», «але серце було у нього м’яке, як тісто» — тому жорсткі умови служби швидко ламають його ніжну душу. Сава доволі жорстка людина: «впертий, твердий, мов камінь, у роті мав на кож-ду хвилю повно лихих слів, що доводи-ли родичів до роздразнення», у жовні-рах він би почувався краще бра¬та, «зно-сив би тяжке й тверде твердо й уперто», бо він «залізний».
МИХАЙЛОСАВА
Ставлення батьків
Михайло глибоко шанує батьків. Сава любить батьків, але ставиться до них зі зневагою, йому легко образити їх словом чи вчинком.
У почутті любові
Любов Михайла зображена як здорове почуття. Вона не перетворюс парубка на раба чужої волі, як Саву. Заради коханої дівчини Михайло здатен зрек-тися найдорожчого, що в нього є — землі. Якщо буде потрібно, він готовий жити в місті («чоловік, який має добру волю до праці і здо¬рові руки, не згине з голоду. У місті живуть люди і без зем-лі»)Кохання Сави схоже на якусь одержи-мість. Рахіра повністю підкорила його волю. «Як не міг її через кілька днів бачити, бо батько роботою обтяжав, був просто хорий. Ходив, мов затроєний, в’янув усім тілом, а лють так і грала в нім. Тоді й недобре було дразнити його. Не витри¬мував він так довго. Як та вода загачена, що найшла цілою масою і роз-риває греблю, так і любов його ломила всі згляди й обов’язки проти родителів, і він ішов до неї».
Стосунки з батьками після вибору коханої
Михайло передбачає, що мати негатив-но сприйме звістку про його намір од-ружитись із Анною, але це зовсім не викликає в нього ненависті та зло¬би. Він упевнений, що вмовить батьків бла-госло¬вити його одруження. Сава кипить від зненависті до матері, яка проти його стосунків із сестрою. За-ради Рахіри він краде в батьків те, що вони заробили тяжкою працею, стає во-рогом рідної матері, убиває брата.
Ставлення братів один до одного
Михайло сприймає брата як свавільну дитину, дивиться на його вчинки з доб-розичливою ви¬бачливістю. Михайло впевнений, що Сава має доб