Цитатна характеристика Павлуся з повісті За сестрою

Кызы икән характердагы Павлуши Волевые сыйфат: ә) максатчанлык һәм ныкчымлык; б) батырлык һәм чыдамлык;) непоколебимость һәм твердость; г) әзерлек самопожертвование; д) зур ихтыяр көче; е) нәфрәт к угнетателям украина халкының предательства. Ум һәм сообразительность: а) владение корал; б) куллану белем алган бабасы һәм Андрей казаков. Чувственные кызы икән: а) гаделлек; б) тугрылык;) сердечность һәм игелек; г) горурлыгыбыз; д) сообразительность һәм находчивость; е) мәхәббәт сестре, гаиләгә, туган туфракка; е) белү, реаль вәзгыятьне бәяләү.

Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари.