Василько сміливий, кмітливий і розважливий. Заблукавши, він не розгубився, приймає правильні рішення, шукає дорогу. Важко уявити, як почувався Василько сам серед темного лісу, у якому завивала хуртовина, бурхав холодний вітер, і дерева простягали до нього цупкі чорні гілки. У цей час хлопчик думає про своїх батьків, які "журяться та сумні-сумні сидять край столу і не їдять вечері".
Витримка і хоробрість допомогли Василькові врятуватися і від вовків. Він щосили затяв коні і вхопився за гриву. "Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові".
Мені сподобався Василько - безстрашний хлопчик, люблячий син і людина, хоча й маленька, з великим почуттям відповідальності перед рідними.
Помогло)
клас мне тоже помогло