В детстве с бабушкой учили стих, который начинался так:
Восени з бузини,
Що зросла на лузі,
Дід зробив ковзани
Собі і бабусі...
А дальше память подводит. Может кто помнит этот стих, потому что обрыскала весь инет, не могу ничего найти.
я тебе могу дать только такой сайт: http://alexia-didlit.blogspot.com/2011_02_01_archive.html
Восени з бузини,
що росла на лузі
Дід зробив ковзани
собі і бабусі
приміряючи їх
баба шепотіла:
-Швидше б випав би сніг,
то-то буде діло
Опівночі зима
річку зальодила
Баба встала сама,
Діда розбудила
Чує дід з темноти
вигуки суворі:
-Доки спатемиш ти,
глянь зима на дворі?
Одягнувся дід ,
бабу ощасливив,
взяв під руку
і на лід кататися вивів.
Але сталась біда,
бо коли катались:
в бвби змерзла п'ята,
дід замерз у палець
Прикульгали у двох
з вітру та морозу.
Ох та ох, як горох
дріботіли сльози.
Коли сніг упаде,
дід ні в яку пору
бабу знов не поведе
кататися з двору
Будуть грітись вони
в зимку коло печі,
а свої ковзани
віддадуть малечі
Я знаю цей вірш....
Добрий день, Наталю! Напишіть будь-ласка. де і як можна знайти повний текст цього вірша :-" Восени з бузини,
Що зросла на лузі,
Дід зробив ковзани
Собі і бабусі... "або напишіть мені на пошту чи сюди його, в інеті неможна знайти, дуже гарний, теж пам"ятаємо тільки початок, хотілось весь згадати. Буду дуже вдячний вам. Дякую.
⇢