Переяславська рада. Березневі статті і воєнна кампанія 1654 - 1656 рр. если можно, короткий ответ

У пошуках союзників Хмельницький звертає погляд на Москву, звертається до царя з проханням розпочати спільні дії проти Польщі. Врешті решт 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Хмельницького і військо Запорозьке під високу царську руку. Було відряджене до України посольство на чолі з Бутурліном.
Переяславська рада 8 січня 1654 р. : гетьман звернувся до присутніх із промовою про те, що єдиним виходом зі становища в боротьбі за визволення від польського гноблення є союз з Московією. Рада винесла ухвалу. В Успенському соборі 127 000 чоловік склали присягу. Запорозька Січ погодилась лише через півроку. Переяславський договір складався з рішення Переяславської Ради, Березневих статей й 3 жалуваних грамот Московської держави. Ідея статей – конфедерація з участю України.

Березневі статті 14 березня 1654 р:

- Україна зберігала територію, уряд, суд, фінансову систему й внутрішню політику
- Гетьман отримає всю повноту влади. Гетьман обирається козаками (Москва лише підтверджує)
- Підтвердження прав і привілеїв населення (крім селян)
- Реєстр 60 000 чоловік (найбільший в історії)
- Васальна залежність від царя (виплата податків)
- Заборона дипломатичних відносин з Туреччиною і Річчю Посполитою.
- Розміщення в Києві і Чернігові «російських залог» (війська, які очолювались воєводами)

Воєнні дії в 1654-1656 рр.

Переяславська угода, яка створила україно-російський союз, змінила політичну ситуацію і зумовила укладення влітку 1654 р. «Вічного миру» між Річчю Посполитою та Кримським ханством.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Взимку 1656 р. польсько-шляхетське військо пішло на Умань. Місцева залога, керована Іваном Богуном, відбила наступ противника. На допомогу їй прийшли козацькі полки Богдана Хмельницького та московське військо під командуванням воєводи В. Шереметьєва. Вони завдали полякам і тата­рам значних втрат в Охматівській битві, змусивши їх відступити. Українсь­ко-московське військо визволило Поділля та більшу частину Східної Гали­чини.

19 вересня поблизу Городка відбувся бій, в якому поляків було роз­громлено. Але раптовий напад на Поділля кримських татар змусив козаків з боями відступити на Придніпров'я. Невдовзі татари відмовилися від во­єнної підтримки поляків, проти яких виступила і Швеція.

Вільненське перемир'я 1656 р. Події 1656-1657 рр.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля. Укладене перемир'я Москви з Варшавою ставило хрест на російсько-українському військовому союзі й розв'язувало гетьма­нові руки. Тепер зовнішньополітичний курс Б. Хмельницького був спрямо­ваний на пом'якшення політичного тиску Росії; повернення західноукра­їнських земель, що не увійшли до складу Війська Запорозького; убезпе­чення України від татарської загрози; міжнародне визнання своїх династи­чних намірів - приєднання до титулу гетьмана титулу суверенного князя і забезпечення спадковості верховної влади у новій Українській державі.