СРОЧНО нужно сочинение на тему "Хто не належить Вітчизні своїй, той не належить людству"

И точно!
Даже классики об этом писали.

Свідомість українського народу залежить від кожного її громадянина. Наша країна переживає важкі часи, коли агресор вторгся до нас і хоче загарбати родючі землі, що споконвіків належали нам, українцям. Ворог жадає знищити нас, як націю, щоб встановити тут свою «правду». Саме тому так важливо, щоб кожен громадянин усвідомив, що Україна – це земля батьків, дідів і прадідів, що вони її плекали для нас, щоб ми жили вільні і незалежні та передали надбання поколінь нашим дітям. Вони відстоювали честь своїх сімей, а тим самим і честь України.
Пережили страшний голод 1932-1933 років … хоча не всім це вдалося. Ця подія -- страшною мука, яка забирала людей, які хотіли зовсім не багато, а просто жити і бути вільними.
Ішли хоробрі діди на фронт. Навіщо, адже знали, що могли не вирватися з страшних лап смерті? В них не було вибору. Не за ордени діди воювали, а за світле майбутнє.
Дорого заплатила Україна за свою незалежність. Ціною незліченної кількості життів, які забрала смерть, що йшла слідом за війною.
А чи знаєш ти, де воював твій дід чи прадід? Як і де він жив? Дуже жаль, але зустрічаються люди які навіть не можуть назвати імені своєї прабабусі. Чому не замислюються, що якби не наші предки, нас би не було. І не було б нічого нашого. Вони прожили життя заради нас. Вивчаючи родовід ти усвідомлюєш його роль у історії України, а тим самим знаходиш і себе у ній.
Вивчивши історію свого роду, ми відкриваємо собі очі, починаємо дивитися на світ по іншому. І тоді ти розумієш, що велика історія і правильний світогляд складається з маленьких історій великих діянь. Великі істини народжуються конкретними правильними діями.
Кожен із твого роду подбав про твоє майбутнє, тому ти повинен знати про кожного з них, адже всі без виключення вклали маленьку частинку себе у тебе. І саме їм ти завдячуєш своїм життям. Тому не маєш права забувати про них.