Змiст заголовку роману "Червоне i чорне" Побыстрее плс, очень надо

Перед нами в романе промелькнула жизнь-борьба молодого
честолюбивого героя, Жюльена Сореля, короткая и яркая,
как вспышка.
Нам открылся его характер, мы стали свидетелями его
нелегкой душевной борьбы.
Мы узнали, к чему он стремился, о чем мечтал и почему
не смог достичь желаемого.
Но почему же роман «единого героя» назван «Красное и черное» ,
а не «Жюльен Сорель» ?
В этом кроется глубокий символический смысл.
История Франции XIX века, как и практически Европы XIX века, -
это история революции, Наполеона, Реставрации и
опять революции. А цвет революций, свободы, идей равенства
и братства, цвет крови человеческой, которой часто бывают
оплачены эти идеи, один-красный!
Цвет реакции и подавления, Реставрации и угнетения -
тоже один -черный!
Не случайно автор дал роману емкий подзаголовок,
назвав его "Хроникой XIX века" .
Красное и черное" -
это два цвета эпохи, отраженной, как в зеркале,
в одной стране- Франции XIX века.

Красный и черный - это цвета революции и реакции.
Но писателя в первую очередь интересовали душевный
мир человека, пути становления и изменения характера
и мировоззрения героя, сложное и драматическое
взаимодействие его с окружающей средой на фоне эпохи.
Для него важна была не столько сама интрига, сколько
внутреннее действие, перенесенное в душу и разум
Жюльена Сореля.
Поэтому название романа подчеркивает и основные черты
в характере главного героя.
Окруженный враждебными ему людьми, он бросает вызов судьбе.
Отстаивая права своей личности, он вынужден мобилизовать
все средства на борьбу с окружающим его миром.
А потому красный и черный-это также цвета жизни и смерти,
жизнелюбия и отказа от всего земного,
любви и тщеславия, цвета жестокой противоречивой борьбы
в душе главного героя, честолюбивых устремлений и
душевной чистоты.
В этом и состоит, на мой взгляд, символический смысл
названия романа Стендаля.

Роман "Червоне і чорне" часто називають провісником психологічного реалізму. Його автор - французький письменник Марі-Анрі Бейль, відоміший як Стендаль.

"Червоне і чорне": короткий зміст

Події роману відбуваються у Франції 1820 -х років. Оскільки роман зачіпає соціальні та політичні проблеми, короткий зміст "Червоне і чорне" варто почати з опису історичного тла. Так, твір Стендаля оповідає про часи правління Карла Х, який намагався повернути порядки, які існували до 1789 Мер міста Вевьер Пан де Реналь вирішує найняти гувернера. Старий кюре порекомендував йому Жюльєна Сореля, 18-річного сина тесляра, що володіє рідкісними здібностями. Жюльєн дуже честолюбний і готовий на все, щоб домогтися успіху. Варто відзначити, що перед головним героєм протягом усього роману стоїть вибір між церковною кар'єрою (одяг кліриків мала чорний колір) і службою в армії (офіцерський мундир володів червоним кольором), тому Стендаль і назвав роман "Червоне і чорне".

Короткий зміст оповідає, що незабаром дружина пана де Реналя розуміє, що любить свого гувернера. Жюльєн теж знаходить свою господиню чарівною і вирішує завоювати її заради самоствердження і помсти панові де Реналю. Незабаром вони стають коханцями. Але коли син пана жи де Реналь важко захворює, їй здається, що це кара за її гріх. Далі роман "Червоне і чорне", короткий зміст якого упускає деталі, оповідає про анонімному листі, відкриваючому пану де Реналю правду про зраду дружини. Але вона переконує чоловіка в тому, що невинна, і Жюльєн змушений покинути Вевьер.

Головний герой переїздить до Безансон і вступає в семінарію. Тут він заводить дружбу з абатом Пірар. Останній має могутнього покровителя маркіза де Ла-Моль. Названий аристократ стараннями Пірара приймає Жюльєна до себе на посаду секретаря.

Далі "Червоне і чорне", короткий зміст якого було б неповним без соціальної проблематики, описує адаптацію Жюльєна в Парижі, а зокрема, в аристократичному світі. Жюльєн перетворюється на справжнього денді. Навіть Матильда, дочка маркіза закохується в нього. Але після того як Матильда проводить ніч з Жюльєном, то вирішує розірвати стосунки. Знайомий Жюльєна радить йому почати доглядати за кимось іншим, щоб викликати ревнощі Матильди. Таким чином, горда аристократка знову падає в обійми головного героя. Завагітнівши, Матильда вирішує вийти заміж за Жюльєна. Дізнавшись про це, її батько приходить в сказ, але все ж підкоряється дочки. Щоб хоч якось виправити ситуацію, маркіз вирішує створити майбутньому зятеві відповідне положення в суспільстві. Але несподівано з'являється лист від пані Реналь, що описує Жюльєна як лицемірного кар'єриста. Через це він змушений покинути Матильду

Далі "Червоне і чорне", короткий зміст якого не може передати всього психологізму названого роману, розповідає про події, що відбулися в Верьере. Жюльєн заходить в місцеву церкву і стріляє в колишню коханку. Перебуваючи у в'язниці, він дізнається, що колишня кохана вижила. Тепер він розуміє, що може померти спокійно. Але Матильда всіма силами намагається допомогти йому. Попри це, Жюльєн отримує смертний вирок. У в'язниці його провідує пані де Реналь і зізнається, що злощасне лист було складено її духівником. Після цього Жюльєн розуміє, що любить тільки її, але в той же день його стратять. Матильда власноруч ховає голову колишнього нареченого.

Доля головного героя роману "Червоне і чорне" відображає особливості суспільного життя в тогдагдашней Франції. Цей твір є свого роду енциклопедією епохи Реставрації.