Ищу слова песни Як збирались козаченьки. Песня исполнялась на фестивале Чугункон 2002 года. Исполнял Азазелло.

Як збирались козаченьки воювати хана.
Обирали козаченьки батька-отамана.
Обирали козаченьки батька-отамана.
Обирали рада й коша батька-отамана.
Та й обрали козаченьки козака Iвана.
Та й обрали отаманом ой Сiрка Iвана.
Жечний, жечний, моцний слава, повоюем хана
Гайда, братья, за Сiрком, гайда до лiмана
Гайда, братья, за Сiрком, гайда до лiмана
Як збиралось тее вiйско, темно стало в полi,
То козаки запорiзьки шли по свою долю.
То козаки запорiзьки шли по свою долю.
Виручати полонених з усiей краiни.
Начувайтесь кримчаки, пiде Украiна.
Начувайтесь кримчаки, пiде Украiна.
Жечний, жечний, моцний слава, повоюем хана.
Гайда, братья, за Сiрком, гайда до лiмана
Гайда, братья, за Сiрком, гайда до лiмана
Най не знае кримський хан нi часу покою
Iдють, iдуть козаченьки та й на Крим вiйною.
Iдють, iдуть козаченьки та й на Крим вiйною.
Як пiймають того хана, знатна буде справа,
Козаченькам, отаману буде вiчна слава.
Козаченькам, отаману буде вiчна слава.

Поскольку слова народные, то они варьируются.

"Засвiт встали козаченьки в похід з полуночі"

Засвiт встали козаченьки в похід з полуночі.
Заплакала Марусенька свої ясні очі.
"Не плач, не плач, Марусенько, не плач, не журися,
За свойого миленького богу помолися!
Стоїть місяць над горою, а сонця немає,
Мати сина в дороженьку слізно проводжає.
"Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся,
Чрез чотири неділоньки додому вертайся!
"Ой, рад би я, матусенько, скоріше вернуться,
Да вже щось мій вороненький в воротах спіткнувся.
Ой, бог знає, коли вернусь, в якую годину:
Прийми ж мою Марусеньку, як рідну дитину.
Прийми її, матусенько, - всі в Божіїй волі!
Бо хто знає, чи жив вернусь, чи ляжу на полі?"
"Ой рада я Марусеньку за рідну прийняти,
Да все не так вона мене буде шанувати".
"Ой не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький, назад сподівайтесь! "

Примечание:
во всех куплетах последняя строка повторяется 2 раза.

Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем. М. , 1827 г. , стр. 24-25.