Дайте будьласка ссилку на твір "Ще не вмерла Україна"

а в Гугле искать не пробовали?
http : //referat.atlant.ws/?set=referat&mc=45&cm=3126

http:/ /www. 1kessay. ru/read/ 2496/ (убрать пробелы)
http:// referat.atlant.ws/? set=referat&mc= 45&cm=3126 (убрать пробелы)
Каждое государство мира имеет свою символику - это государственный флаг, герб и гимн. Так же и Украина имеет прекрасный гимн с глубоким содержанием, в котором отражается отношение украинского к себе и к своей жизни, к прошлому и будущему Родины. Текст будущего гимна Украины был создан во второй половине XIX столетия, в этот сложный и неоднозначный период в нашей истории. В то время наше государство находилось под властью Российской империи, язык и культура украинского терпели притеснения и унижения. Однако украинские не составляли рук, а создавали культурные организации, плодотворно работали на ниве литературной, исторической и этнографической. 1863 вышел позорный и несправедливый Валуевский циркуляр, запрещавший издавать книги на украинском, устраивать спектакли в театрах. Даже украинские народные песни, которые имели выполняться во время спектаклей, переводили на русский!

Твір "Ще не вмерла Україна"

Сотні років українці виборювали права жити у мирі і злагоді зі своїми сусідами на заході та на сході. Але навіть зараз робити це дуже важко, на Україну намагаються впливати і Америка, і Росія. І тому для нашої держави тепер нелегкі часи.

Але, незважаючи на те, як важко живеться сьогоднi українському народовi, хочеться сподiватись, що ми вистоїмо, бо ми – гордий, мужній, витривалий народ. Свiдомiсть українцiв постiйно змiцнюється, люди не перестають боротися за свої права, а наша держава зростає i розвивається.

Україні і сьогодні доводиться нелегко: чорнобильська катастрофа, екологічна небезпека, економічна криза, безробіття. В суспільстві процвітають злочинність, байдужість, підлість, рідкістю стає великодушність, чесність, милосердя.

Але разом з тим не все так погано в нашій країні. Сучасна молодь вже не соромиться говорити українською мовою, вивчає історію України та традиції українського народу. З естради звучать українські пісні, які глибоко западають в душу.

Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжнi люди свого народу любили неньку-Україну. Треба бути вiдданим Україні серцем i самовіддано працювати, на благо держави. І це залежить від кожного з нас

Ми, громадяни України, повинні любити і шанувати нашу Батьківщину, бути корисними їй своїми справами. Кожна людина, доросла вона чи мала, може бути важливою для розвитку майбутнього України, а саме про прожити своє життя з гідністю, не порушуючи загальнолюдські моральні принципи добра, любові, чесності, справедливості та порядності.

Нам потрібно вчитися творити добро на землі, нехай хоч і маленьке, старанно виконувати свої обов’язки, а найперший наш обов’язок – гарне навчання, тому що тільки освічена людина може бути корисною державі. Поки наша молодь не зрозуміє свого значення для країни, доки Україні і бути слабкою.

Дуже гарно сказав Григорій Савич Сковорода про місце людини у розвитку суспільсива:

«Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так, ніби, минуле може вернутися назад, або, напевно, мусить здійснитися сподіване» . Сидіти і мріяти про краще можна, але у такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов?

Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми.

Я вірю в українську долю. І хочеться завершити свій твір словами В. Симоненка:

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Дивись в Гуглі: http://www.google.com.ua/
Дивись отут також: http://www.ukrlit.vn.ua/making/

На основе этого сделай сочинение http://uk.wikipedia.org/wiki/Гімн_України .
А готовое ты вряд ли найдеш.
Пісня "Ще не вмерла Україна" супроводжувала короткочасні спалахи української державності в буремні роки Другої світової війни. Твір був проголошений державним гімном 15 березня 1939 року Сеймом новоутвореної Карпатської України, а також під час Акту відновлення Української державності 30 червня 1941 року у Львові. "Ще не вмерла Україна" гартувала дух і бойові настрої воїнів УПА в їхній боротьбі проти фашистських і радянських окупантів.

А тим часом колесо історії невідворотно котилося далі. Наприкінці 80-х років XX століття радянський тоталітарний режим захитався. Набув нової сили національно-визвольний рух. Де-не-де замайоріли синьо-жовті прапори, ожив і гімн. У 1989 році на відновленні могили П. Чубинського в Борисполі одним із перших його привселюдно заспівав етнографічний хор "Гомін" під керуванням Леопольда Ященка. 9 березня 1990 року біля пам'ятника Тараса Шевченка у Києві виконали "Ще не вмерла Україна" нащадки запорозьких козаків — Кубанський народний хор під диригуванням В. Захарченка, що гастролював в Україні і за своє високе мистецтво був удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

В оркестровому варіанті він прозвучав на святкових вечорах у Дрогобичі, Львові. Українське радіо здійснило фондовий запис пісні "Ще не вмерла Україна" з хором студентів Київської консерваторії ім. П. Чайковського під керуванням народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка Павла Муравського.

Нарешті 1991 року перемогла історична справедливість: Україна знову — і остаточно — здобула свою незалежність. Церемонія затвердження "Акту проголошення незалежності України" 24 серпня 1991 року завершилась у Верховній Раді спонтанним виконанням присутніми в залі національного гімну "Ще не вмерла Україна".

Державне будівництво, природно, супроводжувалось затвердженням національних державних символів. У вересні 1991 року за ініціативою артистів Заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керуванням народного артиста України І. Блажкова був здійснений перший запис і трансляція гімну на Українському радіо (в оркестровці В. Воскресенського). Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 року створена М. Вербицьким музика до пісні "Ще не вмерла Україна" дістала статус Державного Гімну. Було запропоноване його повсюдне виконання.

Музика гімну почала широко входити в офіційне громадське життя. Однак виявилося, що на практиці існували різні варіанти його виконання, причому надто довільні і не завжди досконалі, навіть з явними помилками мелодичного характеру.

Для виправлення становища й уніфікації звучання Гімну за пропозицією голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження Леся Танюка було створено творчу групу (комісію) по підготовці музичної редакції Державного Гімну України, до якої увійшли відомі діячі українського мистецтва А. Авдієвський, О. Білаш, Б. Верещагін, М. Гордійчук, М. Головащенко, В. Кирейко, Л. Коло-дуб, М. Линник, Ф. Погребенник, М. Скорик, Є. Станкович, Я. Якубяк, диригенти — В. Сіренко, А. Кирпань, А. Молотай, О. Морозов, а також народні депутати Л. Скорик, С. Пушик, помічник Президента України Ю. Богуцький, головний консультант Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження О. Кириченко.

Цей організаційно-творчий штаб з питань підготовки музичної редакції очолював М. Линник, який був тоді директором видавництва "Музична Україна". Перед його членами стояло вельми відповідальне завдання — адже йшлося про звучання музичної емблеми Держави!

Після ознайомлення з автографом пісні "Ще не вмерла Україна" М. Вербицького та різними публікаціями твору, а також прослухавши варіанти оркестровок за участю духових оркестрів Міністерства оборони України та Державного духового оркестру України 20 травня 1992 року комісія по підготовці музичної редакції Державного Гімну України виріш