Очень срочно нужен стих Петруся Бровки про любовь

***
Чуть угловата, острогруда,
Она сейчас на рубеже:
Ещё не девушка покуда,
Но и не девочка уже.

С людьми стеснительна порою,
А голос ломок и высок,
И сердце хрупкое такое,
Как первый осенью ледок.

***
Казался веком день весенний,
Я ждал свидания с тобой.
С трудом дождался. От волненья
Молчал сначала, как немой.

Всё это просто в сказках, в песнях.
Мне смелости не занимать.
Но легче гору сдвинуть с места,
Чем о любви своей сказать.

Тот вешний день давно промчался.
Зима. Но где же твой ответ?
Уже сигнал вернулся с Марса,
А от тебя ни слова нет.. .
Перевод с белорусского Я. Хелемского

Вот на украинсокм ншла: )

Петрусь Бровка

Пахне чебрець

Вечір казково у душу іскриться,
Сонце сідає, неначе жар-птиця,
Тихне в дрімливому гаї вітрець,
Пахне чебрець,
Пахне чебрець.

Легко іти по знайомій стежині,
Дівчину бачу у білій хустині,
Роси проміняться, вбрані в багрець,
Пахне чебрець,
Пахне чебрець.

Мить благодатна осягнення дива,
Вийти б назустріч, піддавшись пориву,
Та я сторопів і не йду навпростець.
Пахне чебрець,
Пахне чебрець.

Літ, може, з десять вже відгомоніло,
Прикро, що я так повівся невміло,
В серці донині лишився рубець.
Пахне чебрець,
Пахне чебрець.

Вечір той – ніби неспіймана птиця,
Зустріч колишня вряди-годи сниться.. .
Вийду – мов птахів невдатний ловець.. .
Пахне чебрець,
Пахне чебрець.

это на белорусском

Хiба на вечар той можна забыцца?
…Сонца за борам жар-птушкай садзiцца,
Штосьцi спявае пяшчотнае бор,
Пахне чабор, пахне чабор…

Лёгкiя крокi на вузкай сцяжынцы.
Дзеўчына ў белай iскрыстай хусцiнцы,
Быццам абсыпана промнымi зор.
Пахне чабор, пахне чабор…

Выйсцi б насустрач, стаць i прызнацца.
Вось яно – блiзкае, яснае шчасце,
Клiкнуць хацелася – голас замёр.
Пахне чабор, пахне чабор…

Год адзiнаццаць, а можы дванаццаць
Сэрцабалiць, што не здолеў спаткацца,
Сэрца нязменна хвалюе дакор.
Пахне чабор, пахне чабор…

Час той схаваўся за дальняй гарою,
Здасца хвiлiнай – яна преда мною…
Выйду. Гукаю. Маўклiвы прастор.
Пахне чабор, пахне чабор…