"Письмо Запорожцев Турецкому султану". А султан прочитал хоть это письмо? Или вообще вся эта история выдумка?

Реакция султана была такова ,-по прочтению ему переведенного и весьма смягченного многих выражений толмачем письма запорожцев султан в гневе приказал казнить тысячу плененных в тех землях, но тамошние работорговцы и-за боязни банкротства всячески саботировали это его решение, а впредь приказал живыми казаков не брать, а казнить их лютой казнью и ни детей ни жен ихних не щадить. Вот такие дела были с этим письмом.

Долго язык каверкать учился.

В то время типовой была ситуация, когда пленного отпускали с посланием.. . Так что подобные послания приходили и не раз.

Думаю почтальон не сдобровал.

выдумка, но что то запорожцы ему написали.

Хм. Вы думаете что если напишите письмо Путину, то он его прочтет? ХМ. Наивный. А картину можно такую размаливать.

запорожцы букв- то не знали.... какое там письмо...

Відомий дослідник козацької старовини Дмитро Яворницький пов’язував виникнення цього листування з діяльністю довголітнього кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка. Зокрема, з тим епізодом, коли взимку 1674 року 40-тисячна татарська орда і 15 тисяч турецьких яничар намагалися підступно заволодіти військовим гарнізоном на Січі. Успішно витримавши нічну атаку, запорожці розгромили турецько-татарські підрозділи. Наступного року на чолі з отаманом Сірком вони помстилися завойовникам: 20-тисячна козацька армія здійснила переможний похід до Криму. Під час цього походу Сірко написав кримському ханові листа, сповненого великої іронії і сарказму. Він починався так:
«...Не мислили бо ми, Військо Низове Запорозьке, входити у війну і неприязнь з Вашою Ханською Милістю і з усім кримським панством, якщо б не побачили її початок з вашого боку. Ваша Ханська Милість, послухавши дурної поради сумасбродного і позбавленого розуму цареградського візиря, а по нім і наказу Найяснішого і Найвельможнішого султана свого, почали з нами війну минулої зими.. . І так як ваші дії засмутили нас і завдали нам, Війську Запорозькому, досаду, то ми, за прикладом давніх пращурів і братів наших, вирішили постаратися за обіду і огорченіє воздати, і відомстити Вашій Ханській Милості і всьому Ханству рівним за рівне, але не тайно, як ви зробили, а відкрито, по-рицарськи...»

Раз письмо существует - то писали. Конечно, посылать не посылали, но написали.
Козаки мастера были посмеяться.