Срочно нужен вопрос) ) либо Моральні уроки комедії Мольера Міщанин-шляхтич лиюо Чого навчае нам Мольер?) ) пожалуйста ((

ммм 9 клас?
Мольєр (Жан-Батіст Поклен) — драматург, поет, актор — створив чудові п’єси, що дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: «Тартюф» , «Дон Жуан» , «Мізантроп» . І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є «Міщанин-шляхтич» , де автор намалював сатиричний образ буржуа. Головна проблема, на якій побудовано сюжет «Міщанина-шляхтича» , відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рійними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, стиль поведінки, одяг, спосіб життя саме про одного з таких буржуа — пана Журдена — розповів Мольєр у своїм комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні спільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство.

До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Торліт, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує дорогі подарунки. Оби вони також пошилися в дурні.

Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков’єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

Перед нами міщанин Журден — головний герой п’єси, що намагається з міщанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне — гроші. Є гроші, але немає елементарної освіти, пристойних манер, і головне — немає розуму, він безпросвітно дурний. В немолодих вже літах Журден надумав вивчати філософію (тут він робить велике «відкриття» : виявляється, він розмовляє прозою!) , займатися музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що, здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але не виконують і не думають виконувати її. Та й «шляхетні» науки якось не укладаються в голові дурного міщанина. Його дружина намагається звернутися до розсудливості свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але той нічого й чути не бажає. Прагне: навести на розум свого пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна.

Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в «мамамуші» сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!

Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки низькою та неотесаною може бути навіть багата людина, яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але сміється великий драматург не з конкретної людини. Він висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо. Головне не в титулі, не в костюмі, — стверджує Мольєр. Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.

http://www.testsoch.net/osnovna-problematika-kome-molyera-mishhanin-shlyaxtich/

Моральні уроки комедії Мольєра Міщанин - шляхтич

Головним образом комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» є Журден — уже немолодий чоловік, якому закортіло стати аристократом, навчитися манер та наук, здобути титул та повагу. Мольєр висміює не саму ідею, яка спала на думку Журдену, а те, в який спосіб ця людина намагається досягти свого.

Моральні уроки комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»:

1. Проблема міщанства як суспільної верстви. Мольєр зобразив реально існуючу у тогочасному суспільстві проблему буржуа, рівень матеріальних статків яких внаслідок суспільних процесів помітно підвищився, а рівень культури залишився таким самим. Тобто проблема негармонійного розвитку (як окремої людини, так і верстви людей), коли якісь аспекти існування людини прогресують та змінюються, а інші залишаються на тому ж рівні. Через це втрачається гармонія та рівновага.

2. Проблема поверхового ставлення до життя. Герой Мольєра хоче стати аристократом, здобути титул та навчитися манер. У цьому бажанні немає нічого поганого, бо якщо людина прагне до розвитку, це швидше заслуговує на позитивне ставлення, ніж на осуд. Але Журден не розуміє, що аристократизм полягає не в одязі чи грошах, а у внутрішньому стані душі, у гідності та певній поведінці.

3. Проблема неуцтва. Дружина Журдена заперечує освіту взагалі, тоді як Журден прагне здобути освіту. Звісно, він не дуже розумно ставиться до навчання: він набирає цілий штат учителів, які насправді глузують із нього. Хоча Журден має добре бажання здобути освіту, проте він не розуміє, що освіта потрібна не для того, щоб підтвердити свій статус у суспільстві.

4. Проблема втрати індивідуальності та гідності. Намагаючись в усьому бути схожим на дворян, Журден втрачає свою індивідуальність. Він стає посміховиськом.

Мольєр в образі Журдена зобразив не якогось окремого дивака, а цілу категорію людей. Насправді це навіть не міщани, які хочуть стати шляхтичами: цей символічний образ значно глибший. Журден — людина, яка бачить аристократизм у зовнішньому, тобто розглядає людські чесноти як дещо поверхове, яке можна легко здобути або навіть купити. Цей образ актуальний і зараз.

Примарність і внутрішня необґрунтованість прагнень Журдена — основна причина його програшу. Причому програш його виражається в речах реальних, матеріальних. Адже, осліплений блиском аристократизму, купець Журден багато програв: граф Дорант виманює у нього гроші.

Мені шкода цього буржуа, і в той же час хочеться на його прикладі застерегти багатьох моїх сучасників: за гроші розум не купиш, а втратиш останній, не зовнішність прикрашає людину, а її внутрішній багатий світ. Журден визнав свою поразку. І в цьому допомогли йому люди, яким він був дорогий.

Ну а головний висновок, що робить Мольєр, усе ж, на мій погляд, полягає в тому, що ті дворяни, яких узяв за зразок Журден, зовсім не варті його, що аристократи — шахраї, злодії, ледарі.

У певному розумінні наївний Журден стоїть морально вище за них, він чистіший у своїх поглядах на життя.