Животны й растительный мир Запорожской области.

ага ))) с доменными печами и сталелитейными заводами )))

очень богатый растительный мир с животными конечно сложнее поразгоняли . что тебя интерсует конкретно? фазанов видела лично в районе гадючьей балки и лань там же видела там же зайцев много. в районе села марьевка встречаются кабаны правда это граница с днепропетровской областью так что может от соседей забрели.. . дикие утки в множестве гнездятся на каховском водохранилище вдоль железной дороги там же цапли нахально стоят и не боятся. там же много лилий и кувшинок сейчас наверно уже вовсю цветут. на хортице есть ковыль. короче всего много правда было больше люди варвары поуничтожали

попробуй здесь
http://1001doroga.ru/zaporozhskaja-oblast/

Вступ
Степова зона займає 40% усієї площі України і простягається з південного заходу на північний схід майже на 1100 км, а з півночі на південь – від 80 – 120 км на південному заході, до 500 км у центральній частині, та до 359 – 400 км на північному сході. У степову зону входять частково або повністю території 11 областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кримської, Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Харківської, Донецької, та Ворошиловградської. Тут випадає 300 - 500 мм опадів на рік. Часті посухи, суховії, особливо у східній частині. Тому широко використовується меліорація. Ліси займають близько 5% від загальної площі, переважно це полезахисні насадження. Розораність земель – 80%. Вирощують тут переважно озиму пшеницю, кукурудзу, соняшники, овочі, баштанні культури, фрукти і виноград.
Основна частина РОСЛИННІСТЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ
На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія – степова зона України. Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.
Територія Запорізької області розташована у степовій зоні. Для неї характерне безлісся. Однак, є місця на рівнині, де існує натуральна лісна та кущова рослинність. Це плавневі ліси в долинах рік Дніпра і Конки, Дубовий Гай, Великі Кучугури, о-в Хортиця, байрачні ліси в Приазов’ї від Приморська до Бердянська в балках та ярах. В кінці 19 століття виникли ліси, посаджені рукою людини: Старобердянський, Радивонівський, Алтагирський. З 1936 року на землі Запоріжжя для боротьби з вітрами – суховіями та засухою створені зелені зони – полезахисні лісні смуги. Вони пом’якшують задушливість клімату і сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Але всюди, куди не глянь, головна роль в рослинному покрові належить траві. В минулому територія області представляла безкраї простори степів з розкішною трав’̉я- нистою рослинністю. „Вся поверхня землі представляє собою зелено – золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів! Степи, які ви гарні!” так писав про степи Запоріжжя М. В. Гоголь у повісті „Тарас Бульба”. Зараз степи розпахані, тільки в незручних для пахоти місцях збереглися невеликі ділянки цілинного степу, різнотравно – типчаково – ковильного на півночі, типчаково – ковильного та полинно –злакового на півдні. Коли весняне сонечко краще нагріє землю, починають зеленіти злаки, зацвітає бузковими квіточками сон – трава. Дещо пізніше серед високих злаків розпускає свої ніжні білі бутони анемон, зацвітає горицвіт жовтими квітками, палають вогнем тюльпани. У кінці травня степ знову змінює своє вбрання. На ньому з’являються блакитні незабудки, білі ромашки, червоні голівки конюшини. А у червні, як біле волосся, вітер колихає ковилу. З весни й до середини літа, коли цвіте більше всього рослин, степ нагадує різнокольоровий килим. В кінці літа рослини вигорають від спеки, буріють, з них осипається насіння. Безбарвним стає степ. Вітер котить величезні кулі з рослин. Це – перекоти – поле. Усі рослини степу можна об’єднати у три групи.
1.Степові злаки – ковила, типчак, тонконіг, костер, м’ятлик.
2.Степове різнотрав’я – шавлія, лапчатка, підмаренник, синьоголовник, коров’як, синяк, воловник, полин, простріл, вероніка,
горицвіт, півонія, тюльпан, ромашка, чистяк, перекоти – поле, волошка, чебрець та ін.
3.Степовий кущ – бобівник (степовий мигдаль), карагача кущова (дереза), терен, шипшина.
З деревинних рослин в степовій смузі плавневих та байрачних лісів ростуть верба, тополя, в’яз, дуб, ясен, липа, клен, глід. Нині природна рослинність в області займає не більше 3 – 4% усієї території. Серед диких рослин є багато корисних: типчак, тонконіг, костер, пирій – цінні кормові; ромашка аптечна, шипшина, шавлія, подорожник, полин, глід – лікарські; рогоза, верболіз, куга, морська трава – ефіромасляні та сировина