Солодка кава, холодный ранок,
Похмурі стіни, вода з- під крану,
На ліжку кішка сама сумує,
Блюзовий вітер стовпи рахує...

Ти вдягнеш сукню та черевички,
З самого ранку - одні турботи,
Душа зболіла, зболіле личко,
Ти сядеш в транспорт - і на роботу...

З самого ранку одні турботи,
А як хотілось би все лишити,
А час минає, немов банкноти,
Одне питання - як далі жити?

І знову ранок, солодка кава,
І враз виходиш із-під мани ти,
Ти розумієш, що ти - нездара,
Але не пізно ще все змінити...