Нерегулярная рубрика Минутка прекрасного: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки… В'яне серце моє од щасливих очей, що горять в тумані наді мною… Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою… Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?.. Я для неї зірву Оріон золотий, я — поет робітничої рані… Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки…

Под джавелин и химарс в шваброприёмник

А чо так? Хорошая страна, богатая, свободная и самая сильная в мире - ехай на россию)

Знаешь, тут ваших столько много, так любят, так любят Украину, но возвращаться на Украину ни один не хочет, а воевать вообще ни за какие деньги не поедут

Где тут, чмоня - ты уж определись на россии ты или нет))

Сам ты чмоня, не нравится то что я тебе правду пишу, не надо оскрблять, я с тобой достойно общаюсь. Я не говорил что я в России живу? Перечитай. Тут где я живу, ваших полно, и любят они вашу Украину только издалека, назад ехать не хотят, ни за что.

ты пиздобол. земля тебе стекловатой

я этот стих Сосюры помню еще со школы,учительница укр.лит.читала,очень запомнился,спасибо Вам

Мне тоже со школы он очень врезался в память первыми строчками)

у меня это было более 40 лет назад,и учительницы нет давно в живых но стих,запомнила