МР
Мария Репетенко
Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою (В. Сосюра)
Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину. (І.Цюпа)
Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка
Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.
Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору.
З дороги було видно, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.