⇢ 
Виталик Харкевич
Mariya Yumaeva
ты не русский бля что ли?
ММ
Марина Музыка
Завдання: перекажіть ту частину тексту, в якій розповідається
про життя і діяльність лікаря Гіппократа.
Лікування виникло раніше, аніж з’явилися дані про будову тіл
тварин і людини. Однак поступово ці дані нагромаджувались. Розтин
тіл тварин проводили в Давньому Єгипті під час жертвоприношення
і приготування їжі, тіла людини — під час бальзамування покійних
царствених персон, при нещасних випадках і пораненнях на війні.
Знання про організми тварин були дуже важливі, оскільки організм
людини за своєю будовою має з ними багато спільного. Однак урив
часті, епізодичні дані були недостатніми для правильного і повного
уявлення про будову тіла людини.
Поступово давні медики усвідомили: потрібно постійно і ціле
спрямовано вивчати будову живих організмів. Так народилась анато
мія — наука про форму, будову і розвиток організму. Назва походить
від грецького слова «розсікаю». Справді, у ті далекі часи не було іншо
го способу зазирнути в глиб людського тіла, лише шляхом розтину.
Під час археологічних розкопок у Перу було зроблено фантастич
не відкриття. Археологи виявили людський череп зі слідами проведе
ної трепанації. (Трепанація черепа — розкриття черепної коробки.)
І сьогодні така операція вважається досить складною, але медики
підтвердили: давні інки провели її з неабияким знанням справи.
Дослідженнями з анатомії займався відомий лікар Давньої Греції
Герофіл. У своїх працях він зумів досить точно описати будову ока,
деякі нерви, оболонки мозку. Саме за його ім’ям названий розділ ме
дицини — геронтологія, тобто наука, що вивчає процеси старіння ор
ганізму.
Видатним лікарем, праці якого збереглись і донині, був Гіппо
крат. Він народився на грецькому острові Кос у 460 році до н. е.
В його родині з покоління в покоління займалися зціленням. Двад
цятирічним юнаком Гіппократ уже прославився як чудовий лікар.
Саме в цьом у віці він був посвячений у жерці, без чого в ті часи не
можна було практикувати медицину.
Багато років молодий лікар удосконалював свої знання в Єгип
ті, потім створив на рідному острові медичну школу, та згодом його
викликали до Афін — рятувати місто від епідемії. Там, у столиці, він
і залишився надовго.
Як і всі лікарі давнини, Гіппократ займався в основному прак
тичною медициною. Він був переконаний, що заклинань, замовлянь,
молитов і жертв богам недостатньо для лікування хворого. Гіппо крат
учив ретельно обстежувати пацієнта, надавав великого значення пос
таві, температурі і частоті пульсу. На його думку, кваліфікований
лікар повинен визначати стан пацієнта лише за його зовнішнім виг
лядом. Загострений ніс, запалі щоки, злиплі губи і землистий колір
обличчя Гіппократ вважав свідченням близької смерті. Такий виг
ляд хворого досі називають «гіппократовим обличчям».
Гіппократ лікував пацієнтів цілющими травами, яких знав по
над 200, був прибічником водних процедур, масажу, занять гімнас
тикою. Він закликав лікарів: «Не зашкодь хворому!» Цей принцип
є провідним і в сучасній медицині.
Нащадки високо поцінували працю Гіппократа: він визнаний
«батьком медицини». Закінчуючи навчання в медичних інститутах,
молоді лікарі перед своїми колегами дають клятву Гіппократа —
присвятити все своє життя служінню людям і збереженню їхнього
здоров’я.
Помер Гіппократ у 377 році до н. е. Довгі роки його могила була
місцем прочанства. За легендою, там водилися дикі бджоли, які да
вали мед із чародійними цілющими властивостями.
Значний внесок у розвиток медичних знань зробив Клавдій Га
лен, якого називають класиком античної медицини. Він працював
хірургом у школі гладіаторів і проводив самостійні дослідження.
Молодий учений докладно описав кості, м’язи, виявив розгалужен
ня нервів. Він простежив рух крові в організмі, вивчав мозок і нерво
ву систему.
Герофіл, Гіппократ, Гален своїм розумом