А Вы знаете настоящую биорафию извесного актера и режиссера Евгения Матвеева?

Народився Євген Матвєєв 8 березня 1922 року в с. Новоукраїнка Херсонської області. Дитинство і юні роки у Жені були вкрай тяжкими. Його батько, Семен Калиновим Матвєєв, пішов з сім'ї, полишивши напризволяще дружину з новонародженим сином, і подався пробивати собі партійну кар'єру. Дід, батько матері, не простив дочці непослуху в тому, що вона вийшла заміж без його благословення і вінчання. Так син з мамою прожили разом до кінця її днів. Мама працювала від зорі до зорі, всю себе віддаючи синові. Женя допомагав їй у всьому. Рано почав заробляти на хліб, працюючи на колгоспних полях. Його трудовий стаж, можна вважати, почався з 9 років. Дитячі роки пройшли у селі Чолбаси, нині Виноградове. Згодом вони з мамою осіли в Цюрупинську, де вона влаштувалася в школі технічкою. Чим змогла надати можливість сину вчитися в найкращій школі районного центру.
Євген Матвєєв мав артистичні нахили та потяг до театру, тож після закінчення школи поїхав (як він сам жартував, "добирався зайцем" на баржі з кавунами) до Херсона, щоб знайти будь-яку роботу в Херсонському міському муздрамтеатрі. Його взяли статистом з окладом 90 карбованців, з яких 50 платив за куток у комуналці. Часто підробляв у різних організаціях.
Його обов'язки актора-статиста хоч і розширювалися, але здібного юнака це не влаштовувало, та й час, артистична кар'єра вимагали навчання, на що його давно налаштовували старші колеги. Згодом, перебуваючи в Херсоні, його благословив сам Черкасов, відомий актор: "Юначе, вам обов'язково слід вчитися. їдьте до Києва, там зараз до кіно-школи набирає курс Довженко". Матвєєву пощастило, він вступив до кіноакторської школи при Київській кіностудії,

Матвєєв дуже любив свою малу батьківщину і Україну, він ностальгічно сумував за ними. Відчуття землі батьків, знання минулого і теперішнього рідного краю, рідної мови було завжди з ним і всередині нього. З молоком матері ним всотано національні якості українця, щось було в ньому від олешківських козаків. Які б ролі він не виконував, у них завжди проглядалися риси його українського характеру. Є. С. Матвєєв ніколи не забував рідних місць. Періодично приїздив на рідну Херсонщину. Провідував родичів та друзів. Мабуть, не проходило й дня, щоб він не перекинувся хоча б двома словами українською.
Двоє друзів-земляків - Є. С. Матвєєв та С. Ф. Бондарчук - рідко бачились. Робота поглинала їх з головою. Але вони тепло, дружньо, як істинні земляки ставилися один до одного і при зустрічах спілкувалися з гумором, з жартами і обов'язково українською мовою, підкреслюючи цим національне походження, яке об'єднувало їх. При зустрічах на студіях чи під час заходів С. Ф. Бондарчук гукав: "Євгену Семеновичу, нашому класику, привіт! Чарівний земляче, як ідуть твої справи? ". На що Євген Семенович відповідав: "Ой, Сергію Федоровичу, не питай, чом заплакані очі ...".

Став справжнім святом і приїзд Матвєєва у Херсон у 2002 році на Всеукраїнський театральний фестиваль "Мельпомена Таврії". Всюди люди зустрічали актора від всієї душі, з квітами, і кожен хотів вручити їх особисто. Побував Євген Семенович і в заповітних місцях, де провів дитинство і юність: Цюрупинську, Виноградовому, Скадовську ...Перед кожним населеним пунктом славетного земляка зустрічали хлібом-сіллю, і звичайно ж, пригощали горілкою, національними стравами. Ось що таке Батьківщина, рідні люди, рідна кров ...

Кстати, дед Матвеева навсегда проклял свою дочь именно за то, что "звязалась з москалем"!