У сына переходной возр. слишком раздражительный и становится очень грубым, пройдет или показаться врачу?

все надо в меру! я своего не ругаю, но говорю жестко, четко и ясно.... если слова не доходят-так же спокойно отключаю комп, не даю карманных денег... если совсем аут - прихожу после уроков забирать из школы у всех на глазах! для него это-хуже ремня.... старается держать себя на уровне!

Нет, к врачу не стоит. Будте с сыном повнимательнее и зря не лезьте в душу.

врачу показать никогда не лишнее. С наступлением переходного периода могут вылазить скрытые заболевания, может начать шалить щитовидка (отсюда и раздражительность) Купите глицын.

Себя тоже не забудьте врачу показать) на всякий случай.

у моего тоже самое, невролога посещали, у нас ВСД, но он сказал, что это нормально и такое ощущение, что даже одобрил поведение сына, говорит настоящий мужчина у вас растет. А назначил глицин и капли зеленина на месяц, но я думаю это для наших сосудов.

Я думаю если ставить на место то пройдет, если закрывать глаза на это и тупо вздыхать, то еще хуже потом будет

Вы считаете, что переходный возраст лечится? а старость?

Прежде всего надо найти причину этому, а потом эту причину объяснить самой СЕБЕ и постараться понять его и как взрослой может уступить работая над тем чтобы и он не раздражался, а видя Ваше понимание и он пойдёт на свои уступки. А над чем поработать я Вам скажу если посмотрите в личку и напишите мне.

ХРЯСЬ! -скалкой по башке!! ! без врача всё пройдёт...

да вы что, смеетесь? какому врачу вы его показывать собрались?? ? нет, я поняла какому, но зачем? ! оставте сына в покое, ему сейчас мама, а не врач нужна. старайтесь не реагировать на его раздражение, оставайтесь спокойной и это пройдет. а потяните к врачу - напичкают его успокоительными, будет ходить - тормозить и спать на ходу. вы же сами понимаете, что это переходный возраст, просто гормоны...

Пройдет, но Вам терпения.

пиздюлей хорошенько дать.. . всем помогает. . меня также лечили

Думаю, что врачу не стоит. Только необходимо ваше понимание. Вспомните себя в молодости. Как хотелось самостоятельности и независимости. Пройдет)))

– Насамперед матері варто заспокоїтися і не вимагати в дитини змінити поведінку. Дайте дитині відчути, що ви любите її такою, якою вона є. Перехідний вік – це насамперед страх підлітка сприйняти самого себе, – радить практикуючий психолог Альона ГОЛОВІНА. – Розуміючи цей страх, легше знайти з підлітком спільну мову. Під час перехідного віку підлітки прагнуть незалежності. І роблять вони це різними способами. «Буду лежати хворий, але тепло не одягнуся», «Буду голодний, але у школу бутерброд не візьму» – такі ситуації дуже поширені у цьому віці. Довести свою самостійність по-дорослому підліток ще не може, звідси сварки й образи. І батьки, і вчителі зазвичай бачать тільки агресію, байдужість. А найчастіше за всім цим ховається невпевненість у собі та страх. Страх бути іншим, чутливим, вразливим, страх зрозуміти себе. Це страх залишатися людяним і відкритим для людей. Цей страх підлітки приховують за грубістю, нахабством. А намагаються подолати його алкоголем, тютюном, комп’ютерними іграми, музикою.
Допомога: суворість чи відверта розмова?
Спробуйте звернути увагу на позитивне у поведінці дитини. І не бійтеся, що хороші слова та схвалення зіпсують її. Впродовж дня знайдіть кілька приводів звернутися до неї з добрими словами: «Дякую, що прийшов вчасно, як домовлялися», «І як тобі вдається так легко справлятися з комп’ютерними програмами!» Під час перехідного віку підлітки чують більше негативних висловлювань, спостерігають негативні реакції від близьких – роздратування, гнів, звинувачення, докори, сварки.
Якщо дитина вас ображає, спокійно скажіть їй про це. Не треба мовчки переносити образу. І так 90 відсотків інформації дитина прочитає на вашому обличчі, побачить по жестах. Дуже важливо правильно висловити зауваження, не образити дитину і розвинути порозуміння. Треба говорити про ситуацію, але без критики самої дитини!
Покажіть
свою любов
«Ти дуже кмітливий», «як у тебе гарно вийшло, ти талановитий», «я щаслива тебе бачити», «я за тобою сумувала»… На жаль, підлітки рідко чують такі фрази. Коли діти маленькі, ми пестимо їх, але чи даруємо ми ніжність хлопцеві у потертих джинсах та смішній кепці?
Тому треба не вимагати від підлітка належної поведінки! У такій ситуації дуже допомагає почуття гумору, яке дозволяє посміятися над якоюсь ситуацією, перевести на жарт неприємні слова, розрядити атмосферу. Дуже позитивно впливає доброзичлива посмішка!
Зараз підліток такий, який він є. Не треба критики і нотацій. Створіть рівноправне спілкування! Не нав’язуйте свої поради і рекомендації. Зачекайте, коли дитина сама звернеться до вас по допомогу. Найважливіше, про що потрібно пам’ятати під час перехідного віку, – не втягуватися у затяжний конфлікт із дитиною. Контакт і довіру легко втратити!
Забудьте
про невдоволення
Батьки роблять велику помилку, пояснюючи усі проблеми змінами у характері підлітка! Дорослі самі ж і провокують дітей на бурхливі вияви протесту, справжнього бунту.
Декілька прикладів, як не критикувати підлітка.
Замініть звичні критичні фрази більш дружніми.
«Ти навіщо знову ввімкнув музику на повну гучність? Ти робиш це спеціально, я ж просила тебе!» – «Тобі подобається ця музика? Цікава, але мене трішки втомлює гучна музика. Зроби трішечки тихіше, гаразд?»
«Ти на кого схожий із цією зачіскою? Не сором мене!» – «Мені подобається, коли в тебе така зачіска. Ой, я підлітком також любила експерименти…»
«Чому ти знову прийшов пізно? Ти змушуєш мене хвилюватися і не спати ночами!» – «Ти вже вдома? Трішки пізно, напевно, гарно провів час. Я рада цьому. Наступного разу, коли затримаєшся, зателефонуй і насолоджуйся відпочинком. Я буду дуже вдячна!»
Згадайте
себе підлітком
А як ви дивитеся на те, щоби поділитися з дитиною власними спогадами про свій перехідний вік, тривоги і проблеми, які здавалися катастрофічними? Розкажіть про труднощі й конфлікти з батьками, бабусями, які, здавалося, просто неможливо вирішити. Або перегляньте разом старі шкільні фотографії, листи! Це дає можливість дітям краще і ближче зрозуміт