Песня из х/ф "В бой идут одни старики"

Песня из к/ф "В бой идут одни "старики"

Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай.

Ти ж не лякайся, що нiженьки босиi
Топчуть холодну росу.
Я ж тебе рiдная аж до хатиноньки
Сам на руках вiднесу.

Сядемо вкупочцi бiля хатиноньки
i над панами я пан.
Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилею
Котиться в полi туман.
Михаил Петрович Старицкий
ВИКЛИК

Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай.. .
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупі ми тут під калиною -
І над панами я пан.. .
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться полем туман;

Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить;

Небо незміряне всипано зорями -
Що то за Божа краса!
Перлами-зорями теж під тополями
Грає перлиста роса.

Ти не лякайся-но, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:
Тепло - ні вітру, ні хмар.. .
Я пригорну тебе до свого серденька,
Й займеться зразу, мов жар;

Ти не лякайсь, аби тут та підслухали
Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала -
Ані шелесне в гаю!

Сплять вороги твої, знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.. .
Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
Й хвиля кохання - за гріх?

1870

это не песня, а стихи 19 века.

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая,
Працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай.

Ти не лякайся, що ніженьки босії
Змочиш в холодну росу.
Я ж тебе, любая, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.. .

Прекрасная песня на слова Егения Гребёнки. Пел её Анатолий Соловьяненко (певец профессиональный).

Это украинская народная песня.