Коронавирус

До смерті боюся щеплень що робити?

Дуже сильно боюся щеплень.Навіть коли на картинці побачу сльози навертаються.Починаються панічні атаки, істерики. Не уявляю як жити з цим,пам'ятаю коли щеплення в школі робили я розплакалася і наді мною потім всі сміялися.Навіть ті хто молодше спокійно переносять.Взагалі не розумію коли на цвях встала це не так страшно було в порівнянні з щепленням.Вже 14 років скоро, а вдіяти з цим нічого не можу. Не дивитися не допомагає.ЩО МЕНІ РОБИТИ??
Ilyos Inoyatov
Ilyos Inoyatov
31 070
Тут навряд чи можна допомогти, ірраціональні фобії невиліковні.
Администратор Терраса
Администратор Терраса
18 185
Лучший ответ
Начни писать на русском.

Что я говорил? Здесь 9 человек из 10 нерусские и непонятно откуда. 8 из них тут троллили во вред России из Украины.
Aigerim Janaeva
Aigerim Janaeva
76 913
Саша Леонов Ты сам -то чьих будешь, Гилмор?)))))
Ну и не делайте. Это не обязательно.
Наташа Сегал
Наташа Сегал
87 440
геть до ликаря
Анна Тартанова
Анна Тартанова
50 253
Боишься, не колись. Здоровее будешь.
Pokud se velmi bojíme nebo pokud existují pochybnosti, pak očkování může pokazit, jak by mělo. To znamená, že mohou existovat důsledky, které by nebyly, kdybychom jednali v klidnějším stavu
Aigerim Janaeva dànǎo shīhéng. roplorlgor loshosho lolollrsh olrlod
В принципе, не так страшен черт, как его малюют. Дело в том, что человек, прежде всего, не о страхе или боязни думать должен, а о том как рассмотреть, оценить, и подыскать к тому или иному делу правильную информацию. Если у человека есть точная информация по любому делу, то страх никак уже подступиться к человеку не сможет. Но иногда люди все же спрашивают, - вроде бы я в этом деле многое знаю, все же чего-то боюсь. Ответ очень прост, – вот именно, что он много об этом знает, но не все. Многое – это не значит "все". Для этого нужно стараться больше узнавать. Как говорится, Учение – свет, неучение – тьма, а отсюда и все боязни.

У принципі, не такий страшний біса, як його малюють. Справа в тому, що людина, перш за все, не про страх або боязні думати повинен, а про те як розглянути, оцінити, і підшукати до тієї чи іншої справи правильну інформацію. Якщо в людини є точна інформація в будь-якій справі, то страх ніяк уже підступитися до людини не зможе. Але іноді люди все ж запитують, - Начебто я в цій справі багато знаю, все ж чогось боюся. Відповідь дуже проста, - Ось саме, що він багато про це знає, але не все. Багато чого - це не означає "все". І тому треба намагатися більше дізнаватися. Як кажуть, Учення - світло, неучення - пітьма, а звідси і всі остраху.
ИИ
Иван Иванов
40 280
Щеплення це і є коронавірус.
Не прививайся. Он Жириновський 8 вакцин собі вколов і при смерті
Олег Сагаль Что ты сказал украинская какашка?
О, это достаточно просто. Ты боишься потому что у тебя есть ассоциации с этой, как его, щепленью (чо ваще за слово дурацкое). Негативные ассоциации. Ну и тут же ответ на вопрос - достаточно щепленьку ассоциировать с чем то нейтральным и тогда ты перестанет ее бояться. А если с чем-то хорошим, то ты будешь при первой возможности делать себе щеплень. А уж ежели с удовольствием, то ты будешь щепленить себя по самую макушку.
Ну, а заменить ассоциации это из области рефлекторики. Вычленяешь что конкретно ты боишься в процессе щеплени, и например тыкаешь себя иголкой. После этого ешь что нибудь вкусное. У тебя начнет вырабатываться ассоциативный ряд - укол это вкусно. Через какое то время при каждом уколе тебе будет хотеться сладкого, а ещё через какое-то ты будешь специально укладываться чтобы поесть сладкого. Причем без укола сладкое тебе не захочется или тебе остро захочется уколоться, или будет не по себе что ты без укола ешь сладкое.
Ну вот примерно по такому принципу мы и нам программируют.
Елена Соляник
Елена Соляник
8 373
Виктория Журневич Щеплень слово действительно дурацкое, полностью соответствует и самой процедуре.
зачем тебе прививки (если я правильно понял слово: "щеплень ")
З часом минеться, теж саме було. Я третину життя провів у лікарнях, за весь час крові висмоктували з мене на людей десять. Після цього щепленням навіть радіти став, бо до лікарні кров смоктати не заберуть.
може, варто звернутися до психолога?