чи змінилося становище в європі після віденського конгресу?

Росії було надано велику частину Варшавського герцогства (Польща) і було дозволено залишити Фінляндію (яку вона, завоювала у Швеції в 1809 і мала під владою до 1917 року).
Пруссії було надано дві п'ятих Саксонії, частину Варшавського герцогства (Велике Князівство Познанське), Данциг і Рейнланд /Вестфалія.
Німецький союз з 39 держав був створений з попередніх 350, під головуванням австрійського імператора. Лише частина території Австрії і Пруссії, була включена до Союзу.
Нідерланди і Південні Нідерланди (приблизно сьогоденна Бельгія) були об'єднанні в конституційну монархію, під владою династії Оранських-Нассау.
За для компенсації Оранським-Нассау втрати землі Нассау на користь Пруссії, Об'єднане королівство Нідерландів і Велике Герцогство Люксембург утворили особистий союз в рамках династії Оранських-Нассау, з Люксембургом (але не Нідерландами) на території Німецького союзу. [4]
Шведська Померанія, яка відійшла до Данії рік тому, була передана до Пруссії.
Нейтралітет Швейцарії був гарантований.
Велика Британія отримала частину Французьких і Голландських колоній, а також весь Французький флот.
Ганновер віддало герцогство Лауенбург Данії, але була розширена шляхом додавання колишньої території єпископства Мюнстер і колишньої прусської Східної Фризії, і надання статуту королівства.
Більшість територіальних завоювань Баварії, Вюртембергу, Бадену, Гессен-Дармштадт, і Нассау 1801—1806 були визнані. Баварія також встановила контроль над Рейнланд-Пфальцом і частиною наполеонівського князівства Вюрцбург і Великого герцогства Франкфурт. Гессен-Дармштадту, в обмін на відмову від князівства Вестфалія на користь Пруссії, було надано місто Майнц.
Австрія відновила контроль над Тиролем і Зальцбургом, колишніми Іллірійськими провінціями, і отримала Ломбардію-Венецію в Італії і Рагузу в Далмації. Колишні австрійські території в південно-західній частині Німеччини залишалися під контролем Бадену і Вюртембергу, а також Австрійські Нідерланди, також не були повернуті.
Габсбургам були повернені Велике герцогство Тосканське і Герцогство Модена і Редджо.
Папська держава відновила свої колишні терени, за винятком Авіньйону і Конта-Венессену, які залишилися частиною Франції.
Сполученому Королівству були підтверджені права на Капську колонію, Південна Африка; Тобаго; Цейлон, і різні інші колонії в Африці і Азії. Деякі колонії, в першу чергу Голландська Ост-Індія і Мартиніка, були повернені їх попереднім власникам.
Король Сардинії відновив владу у П'ємонті, Ніцці і Савої, і був наданий контроль над Генуєю (кінець тимчасово відновленої Генуезької республіки).
Герцогство Парма, П'яченца і Гуасталла отримала Марія Луїза, дружина Наполеона.
Герцогство Лукка було створено для династії Бурбон-Парма, яке мало право на повернення Парми після смерті Марії Луїзи.
Бурбон Фердинанд I відновив контроль над Неаполітанським королівством, але під час Ста днів підтримав Наполеона, викликавши Неаполітанську війну.
Работоргівля була засуджена.
Свобода судноплавства була гарантована на багатьох річках, у тому числі на Рейні.

uk.wikipedia.org/wiki/Віденський_конгрес#Рішення

Слава Украине.