Мифологическая картина мира первобытного человека
Общая характеристика первобытной мифологии
Мифология (греч. mythos – сказание, предание; logos – слово,
учение) – это особая форма общественного сознания, специфиче-
ский способ отражения мира в сознании человека, характеризую-
щийся чувственно-образными представлениями о небывалых суще-
ствах, явлениях, процессах.
Вопрос о происхождении мифов – один из самых сложных и до
сих пор не решенных наукой вопросов. Этнографические и археологи-
ческие источники не дают прямого ответа на него. Поэтому суждения
по данному вопросу неизбежно носят гипотетический характер.
На ранних стадиях развития мифы по большей части примитивны,
кратки, элементарны по содержанию, лишены связной фабулы. Позд-
нее, на пороге классового общества, постепенно создаются более
сложные мифы, разные по происхождению мифологические образы и
мотивы переплетаются, мифы превращаются в развернутые повество-
вания, связываются друг с другом, образуя циклы.
Сравнительное изучение мифов разных народов показало, что:
1. весьма сходные мифы часто существуют у разных народов, в са-
мых различных частях мира;
2. уже самый круг тем, сюжетов, охватываемых мифами, - вопросы
происхождения мира, культурных благ, социального устройства,
тайны рождения и смерти и др. , -затрагивает широчайший, бук-
вально «глобальный» круг коренных вопросов мироздания.
В первобытном обществе миф представлял основной способ по-
нимания мира. Миф выражает мироощущение и миропонимание эпо-
хи его создания. Человеку с самых ранних времен приходилось осмыс-
лять окружающий мир. Мифотворчество и выступает как наиболее
ранняя, соответствующая древнему и особенно первобытному общест-
ву форма мировосприятия, понимания мира и самого себя первобыт-
ным человеком, как первоначальная форма духовной культуры челове-
чества.
То или иное конкретное осмысление какого-либо явления природы
или общества сначала зависело от конкретных природных, хозяйствен-
ных и исторических условий и уровня социального развития, при кото-
ром жили народы – носители данной мифологии. Но причины появле-
ния мифов следует, по-видимому, искать и в общих для того уровня
культурно-исторического развития особенностях мышления.
93
Мифологическое мышление оперирует, как правило, конкретным и
персональным, манипулирует внешними, чувственными качествами
предметов; объекты сближаются по вторичным качествам, по смежно-
сти в пространстве и во времени. То, что в научном анализе выступает
как сходство, в мифологическом объяснении выступает как тождество.
Конкретные предметы, не теряя своей конкретности, могут становиться
знаками других предметов или явлений, то есть их символически заме-
нять.
Для мифа характерна замена причинно-следственных связей пре-
цедентом: происхождение предмета выдается за его сущность. Науч-
ному принципу объяснения в мифологии противопоставляется «нача-
ло» во времени. Объяснить устройство вещи – значит рассказать, как
она делалась; описать окружающий мир – значит рассказать о его про-
исхождении.
Интернет
Помогите перевести текст на украинский.
Міфологічна картина миру первісної людини
Загальна характеристика первісної міфології
Міфологія (греч. mythos – оповідь, переказ; logos – слово
учення) – це особлива форма суспільної свідомості, специфиче-
ский спосіб віддзеркалення миру в свідомості людини, характеризую-
щийся плотський-образними уявленнями про небувалі суще-
ствах, явищах, процесах.
Питання про походження міфів – один з найскладніших і до
цих пір не вирішених наукою питань. Етнографічні і археологи-
ческие джерела не дають прямої відповіді на нього. Тому думки
з даного питання неминуче носять гіпотетичний характер.
На ранніх стадіях розвитку міфи здебільшого примітивні
короткі, елементарні за змістом, позбавлені зв'язної фабули. Позд-
її, на порозі класового суспільства, поступово створюються більш
складні міфи, разные за походженням міфологічні образи і
мотиви переплітаються, міфи перетворюються на розгорнені повество-
вания, зв'язуються один з одним, утворюючи цикли.
Порівняльне вивчення міфів різних народів показало, що:
1. вельми схожі міфи часто існують у різних народів, в са-
мых різних частинах миру;
2. вже самий круг тим, сюжетів, що охоплюються міфами, - питання
походження миру, культурних благ, соціального пристрою
таємниці народження і смерті і ін. , -затрагивает щонайширший, бук-
вально «глобальний» круг корінних питань всесвіту.
У первісному суспільстві міф представляв основний спосіб по-
нимания миру. Міф виражає світовідчування і світобачення эпо-
хи його створення. Людині з найраніших часів доводилося осмыс-
лять навколишній світ. Міфотворчість і виступає як найбільш
рання, відповідна стародавньому і особливо первісному общест-
ву форма світосприймання, розуміння миру і самого себе первобыт-
ным людиною, як первинна форма духовної культури челове-
чества.
То або інше конкретне осмислення якого-небудь явища природи
або суспільства спочатку залежало від конкретних природних, хозяйствен-
ных і історичних умов і рівня соціального розвитку, при кото-
ром жили народи – носії даної міфології. Але причини появле-
ния міфів слідує, мабуть, шукати і в загальних для того рівня
культурно-історичного розвитку особливостях мислення.
93
Міфологічне мислення оперує, як правило, конкретним і
персональним, маніпулює зовнішніми, плотськими якостями
предметів; об'єкти зближуються по вторинних якостях, по смежно-
сти в просторі і в часі. Те, що в науковому аналізі виступає
як схожість, в міфологічному поясненні виступає як тотожність.
Конкретні предмети, не втрачаючи своєї конкретності, можуть ставати
знаками інших предметів або явищ, тобто їх символічно заме-
нять.
Для міфу характерна заміна причинно-наслідкових зв'язків пре-
цедентом: походження предмету видається за його суть. Науч-
ному принципу пояснення в міфології протиставляється «нача-
ло» в часі. Пояснити пристрій речі – означає розповісти, як
вона робилася; описати навколишній світ – означає розповісти об його про-
виході.
Загальна характеристика первісної міфології
Міфологія (греч. mythos – оповідь, переказ; logos – слово
учення) – це особлива форма суспільної свідомості, специфиче-
ский спосіб віддзеркалення миру в свідомості людини, характеризую-
щийся плотський-образними уявленнями про небувалі суще-
ствах, явищах, процесах.
Питання про походження міфів – один з найскладніших і до
цих пір не вирішених наукою питань. Етнографічні і археологи-
ческие джерела не дають прямої відповіді на нього. Тому думки
з даного питання неминуче носять гіпотетичний характер.
На ранніх стадіях розвитку міфи здебільшого примітивні
короткі, елементарні за змістом, позбавлені зв'язної фабули. Позд-
її, на порозі класового суспільства, поступово створюються більш
складні міфи, разные за походженням міфологічні образи і
мотиви переплітаються, міфи перетворюються на розгорнені повество-
вания, зв'язуються один з одним, утворюючи цикли.
Порівняльне вивчення міфів різних народів показало, що:
1. вельми схожі міфи часто існують у різних народів, в са-
мых різних частинах миру;
2. вже самий круг тим, сюжетів, що охоплюються міфами, - питання
походження миру, культурних благ, соціального пристрою
таємниці народження і смерті і ін. , -затрагивает щонайширший, бук-
вально «глобальний» круг корінних питань всесвіту.
У первісному суспільстві міф представляв основний спосіб по-
нимания миру. Міф виражає світовідчування і світобачення эпо-
хи його створення. Людині з найраніших часів доводилося осмыс-
лять навколишній світ. Міфотворчість і виступає як найбільш
рання, відповідна стародавньому і особливо первісному общест-
ву форма світосприймання, розуміння миру і самого себе первобыт-
ным людиною, як первинна форма духовної культури челове-
чества.
То або інше конкретне осмислення якого-небудь явища природи
або суспільства спочатку залежало від конкретних природних, хозяйствен-
ных і історичних умов і рівня соціального розвитку, при кото-
ром жили народи – носії даної міфології. Але причини появле-
ния міфів слідує, мабуть, шукати і в загальних для того рівня
культурно-історичного розвитку особливостях мислення.
93
Міфологічне мислення оперує, як правило, конкретним і
персональним, маніпулює зовнішніми, плотськими якостями
предметів; об'єкти зближуються по вторинних якостях, по смежно-
сти в просторі і в часі. Те, що в науковому аналізі виступає
як схожість, в міфологічному поясненні виступає як тотожність.
Конкретні предмети, не втрачаючи своєї конкретності, можуть ставати
знаками інших предметів або явищ, тобто їх символічно заме-
нять.
Для міфу характерна заміна причинно-наслідкових зв'язків пре-
цедентом: походження предмету видається за його суть. Науч-
ному принципу пояснення в міфології протиставляється «нача-
ло» в часі. Пояснити пристрій речі – означає розповісти, як
вона робилася; описати навколишній світ – означає розповісти об його про-
виході.
Похожие вопросы
- помогите перевести текст
- Помогите перевести с украинского на русский текст (внутри)?
- Переведите текст по английскому 8 класс! На всех переводчиках бред переводится! помогите! текст внутри!
- кто знает украинский? помогите перевести песню
- Как перевести текст?
- Qiwi vallet Если с кошелька киви перевести рубли на Украинскую карточку, деньги переведуться в гривны? MasterCard
- помогите скопировать текст
- Помогите найти текст песни!
- Как перевести текст с картинки ?
- помогите найти текст и перевод песни, хотя бы текст! песня оч нравится!!