на івана купайла в ніч папородь цвіте

КУПАЛЬЕ Один промчался через пламя, \ Другой запнулся в головнях -\ Готов упасть - он упадает, \ Но встал и вышел из огней -\ И хохот радостных друзей\ С улыбкой гордою внимает. Николай Языков 1824 21 АПРЕЛЯ\Поэма
КУПАЛЬЕ На Ивана Купала \сойду, обнаженный, в реку \и тебя за собою \сведу босиком по суглинку, \и заклятное слово \над вязкой водою реку, \и лицо окуну \в отражение лунного лика.. . Андрей Расторгуев 1991 На Ивана Купала
КУПАЛЬЕ За темной рощей на лугу\Горят огни Купальской ночи. \И красный свет слепит мне очи. \Я в сердце тайну берегу. Самуил Киссин 1907 За темной рощей на лугу
КУПАЛЬЕ Мама на Купала \ноченьку не спала. \Мама на Купала \ключи вынимала, \землю размыкала, \росу выпускала, \сахаром порошила \сыну подорожники.. . Андрей Расторгуев 1989-1990 НЕСБЫВШИЙСЯ АПОСТОЛ\Поэма\Исход первый
КУПАЛЬЕ Поведай, Купало, сквозь водную гладь: \ Что скрыто за символом - Божьим крестом? \ Зачем в нас печаль и желанье летать? \ Откуда мы все? И куда мы потом? Татьяна Смертина СЕВЕРНЫЕ ЛОТОСЫ\Венец стихов из книги "Лунная ящерка" Поведай, Купало, сквозь водную гладь:
КУПАЛЬЕ То к свету солнца Купальского\Я пел, ударив в струны, \То, как конь Пржевальского, \Дробил песка буруны. Велимир Хлебников 1911-1912 Любовь приходит страшным смерчем

ана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Білорусі, Росії в ніч на 7 липня, тобто на ніч з 23 на 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння - 20-22 червня) , що згодом збігався з Різдвом Івана Хрестителя (24 червня) . Ім'я ж святу дав Купало — язичницький бог земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб [1]. В Польщі Купала (пол. Noc Kupały) святкують в ніч з 22 на 23 червня.

Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина) . Згідно із слов'янським міфом, зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобою і голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, вважали її старшою русалкою [1]. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали їх «Мареною» або «Купалом») , плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували купи соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудал молодь водить таночки та співають ритуальні купальські пісні.

Святкували купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянські роки частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існували, або існують ще й тепер, і в багатьох інших народів: чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів та росіян [1].