!!!Напишите про Новаторство Івана Франка у збірці "з вершин і низин". Именно новаторство!!! Пожалуйста!!!

НОВАТОРСТВО ІВАНА ФРАНКА У ЗБАГАЧЕННІ ЖАНРОВИХ ФОРМ САТИРИЧНОЇ ПРОЗИ
У статті досліджуються жанрові модифікації малої сатиричної прози Івана Франка. Розглядаються сатиричні жанри,
стильові прийоми гумору, сатиричної гіперболи, фантастики і гротеску, наративна форма містифікації, засоби типотворення у
сатиричних творах письменника.
Ключові слова: сатира, іронія, комізм, сатирична проза, сатиричне оповідання і новела, прозовий фейлетон і памфлет, казка й
літературна пародія.
Останнім часом у літературознавчих студіях сучасних науковців спостерігається підвищення рівня
наукового аналізу творів українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття, яке відбувається із
залученням новаторських точок зору, підходів та методології. Цей аспект спонукає до спроби внести
додатковий штрих у розв’язання питання про специфіку сатиричної прози Івана Франка, його вклад у справу
духовного виховання українського громадянства, оскільки саме гумор, сатира через властивий їй спосіб
художнього узагальнення найбезпосередніше впливає на формування самосвідомості нації.
Поняття іронії останнім часом усе частіше перебуває в центрі уваги тих вітчизняних та зарубіжних
літературознавців і критиків, котрі намагаються окреслити феномен постмодернізму або інтерпретувати
творчість авторів, у текстах яких знаходять риси постмодерності1 . У інших авторів іронічне мислиться
чимось таким, що підважує традицію, відмежовує нове від застарілого, модерне від давнього2 . На думку Хосе
Ортеги-і-Гасета, “…сучасне натхнення – незмінно іронічне… хоч би яким був зміст, мистецтво жартує саме
по собі”3 . Отже, іронічне проголошується підґрунтям мистецтва взагалі або, принаймні, специфічних,
зокрема літературних, форм його існування4 .