Урал - не только промышленный край державы, но и красивые курортные места, такие как на озере Тургояк, Кисегач, Увильды. На этих озерах построены всемирно известные здравницы и санатории.
Урал - это Уральские горы. Условно Урал можно разделить на северный (город Пермь ), средний (город Екатеринбург) , южный ( город Челябинск) .
В 1987 году в Челябинской области был открыт, ставший уже знаменитостью, обросший легендами Аркаим; известная всему ученому миру и давшая название археологической культуре Синташта; менее известное, но уже достаточно изученное Устье; обрастающие известностью по результатам последних раскопок Куйсак и Аланды - все это южно-уральская Страна городов. Научное именование этого сгустка укрепленных поселений XVIII-XVI веков до нашей эры - памятники протогородской цивилизации бронзового века на Южном Урале.
А это красоты озера Тургояк Южный Урал.
Если не понемаеш переведи!!! !
Урал — гори в Росії, довжиною понад 2000 км; висотою до 1895 м (Народна) ; на західних схилах розвинутий карст (численні печери) ; становить вододіл між басейнами рік Обі, Печори, Волги і Уралу; тайга, на півночі тундра, на півдні лісостеп; заповідники природи; залізні, мідні, хромові, нікелеві руди, азбест, декоративне і дорогоцінне каміння; великі промислові центри: Єкатеринбург, Челябінськ, Магнітогорськ. Гори виникли в пізньому протерозої. По латинській назві Уральських гір раніше виділявся геологічний період рифей, який по сучасній класифікації розділений на ряд періодів, що передували едіакарію. [ред. ] Територіальний поділ Географічно Уральські гори поділяют на п'ять частин: Південний Урал Середній Урал Північний Урал Приполярний Урал Полярний Урал На півночі продовженням Уральського хребта можна вважати гірську систему Пай-Хой, на півдні — Мугоджари. [ред. ] Енциклопедія українознавства Урал, поширена в літературі назва Уральських гір, а також геогр. -екон. краю, що охоплює півд. частину Уральських гір і прилеглі до них (з зах. , сх. і півд. ) передгір'я (звич. хвилясті рівнини) . Укр. поселенці живуть на Півд. У. , до складу якого входять Оренбурзька і Челябінська область та Башкирська АССР. Півд. -сх. частина — Уральська область входить до складу Казахської ССР (Сер. -Азійський Степовий Край) . Площа Півд. У. — 355 500 км2, населення (на 1980) 9, 5 млн, у тому ч. 64% у мстах. Півд. У. , на якому селилися українці, являє собою переважно лісостеп і степ з чорноземними ґрунтами; клімат суворо континентальний (температура січня: — 14 до — 18° Ц. ; липня: +17 до 21° Ц. ; атмосферних опадів 300 — 700 мм) . Укр. поселенці почали прибувати на У. тоді ж, як і на Поволжя — з 18 ст. , і працювали винятково як хлібороби. За переписом 1897, їх було 49 000. З кін. 19 ст. еміграція на У. збільшилася (як і за У.) , і, за переписом 1926, ч. українців там зросло до 236 000. Найсуцільніше вони селилися на півн. сх. теперішньої Челябінської області; у багатьох с. вони переважали, були й суто укр. села з назвами: Полтава, Дворянське, Харківський хутір тощо. У 1930-их pp., а ще більше по другій світовій війні відбулися великі зміни в стані укр. поселення. Не маючи нового припливу і позбавлені всіляких нац. прав, вони, як і в усій РСФСР, зазнавали денаціоналізації, зокрема мовної. Разом з тим, у зв'язку з зростанням індустріалізації У. , вони переселялися до пром. м. Виникли великі укр. скупчення у м. : Челябінському (1957 — 29 700), Маґнітогорську (23 100), Оренбурзі та ін. Числа українців, за переписом 1970 (у тис.) : у Башкирській АССР — 76, в обл. Оренбурзькій — 113, Челябінській — 115, разом 304. У цих обл. більшість становлять росіяни (42,6%); ін. національності: башкири, мордва, білоруси. 51% українців жило у м. Про значний процес денаціоналізації свідчить у світлі урядової статистики те, що на 304 000 українців, тільки 64,2% подало українську мову як рідну, а 18,7% нею ще вільно володіли. Довше, ніж укр. національність і мова, зберігаються деякі елементи фолкльору (зокрема пісні), одяг тощо. На денаціоналізацію чимало впливають мішані подружжя.
Ежжай не пожалееш!
