Пожалуйста помогите... срочно нужно сочинение по украинскому языку "Захар Беркут"

Повесть «Захар Беркут» - произведение о героическом прошлом украинского Народа (И. Франко)
Иван Франко в повести «Захар Беркут» обращается к седой древности. Он хотел показать, что гармоничное сожительство людей оправдано историей, что общество, в котором существует равноправие, выдерживает любые испытания.
«Захар Беркут» - героико-романтическая повесть о далеком прошлом нашего народа. Автор осмыслил и показал события хип века, оживил картины героической борьбы. О тех временах, которые описал Иван Франко, сохранилось мало исторических документов, поэтому писатель обратился к народным легенд и преданий. Подобный эпизод об уничтожении монгольского нашествия и о помощи сил природы упоминается в преданию, записанному от Николая Гасинця из Закарпатья и в предисловии к поэме «Собутка» польского поэта С. Гощинского. В этих произведениях показана героическая борьба местных жителей с татарами, сделан упор на взаимовыручке и взаимопомощи. Жители тухлые отважные и смелые, изобретательные, сообразительные. Больше всего они любят свой край, свою землю, ценят свободу и независимость, предпочитают лучше умереть, чем попасть в плен.
В образах главных героев автор воплотил свой идеал действительно свободного человека. Это и Мирослава, которая предпочитает лучше умереть под забором от голода, чем стать предательницей родного края, и влюбленный в красоту Тухольщины мужественный рыцарь Максим, который с гордостью говорил: «Это наша Тухольщина, наш рай» . До последнего сражался он с врагами на подступах к своему селу. Пламенный патриот, он решил принять смерть, но не изменить общину. Но больше всего я увлечен Захаром Беркутом, который готов пожертвовать сыном ради общего блага. Этот поступок свидетельствует о жертвенности и высокий патриотизм вождя Тухольской общины.

Створення героїчного образу Захара Беркута є значним досягненням в літературі XIX століття. У ньому втілені кращі риси трудящої людини, велика народна мудрість, незламна сила волі в боротьбі за свободу і щастя народу. Захар Беркут мудро керує тухольської громадою, всі свої знання, багатий життєвий досвід, сили і здоров'я віддає їй. Письменник, змальовуючи його образ, називає Захара Беркута дев'яносторічним голубом. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом колишніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких нам кажуть тисячолітні пісні та перекази». Він був пасічником, знав садівництво, добре розбирався в ліках і охоче лікував людей. Метою свого життя він вважав беззавітне служіння народу, невтомну працю в ім'я її процвітання і слави. «Життя лиш доти має цінність, - говорив він частенько, - доки чоловік може допомагати іншим».

Дізнавшись про навалу монголів, Беркут усвідомлює небезпеку для Карпатської Русі. Він розумно радить сусідам скинути «з себе ті пута, в які обплутала вас боярська несытость і княжа сваволя, і тоді вже станьте на смертельну боротьбу проти ворога». Вустами свого героя Іван Франко підносить ідею єдності народу, засуджує княжу криваву міжусобицю, яка послаблювала Русь, і прославляє велич народу, відстоював єдність руських земель. Громадський обов'язок, знищення нападників, Захар Беркут ставив понад усе. Беркут вірить, що сила та незламність народу в його дружбі й згуртованості. У цьому ідейна сутність образу головного героя
*****************
Молодий Беркут називає Тугара Вовка зрадником, рабом Чингісхана. «Хоч і в путах, а я вільний чоловік. У мене Пута на руках, а в тебе на душі!» - сказав Максим. Для нього неволя гірша смерти. Він мучився в кайданах біля рідного догораючого будинку, душився димом, «ланцюги тиснуть йому, ніби залізні, холодні гадюки... висмоктують всю силу з його тіла, всі думки з його голови». Тугар Вовк радить напівживого хлопчикові перейти на службу до монголів, лише тоді йому будуть даровані життя. Палкий патріот своєї землі говорить, що краще померти, ніж спасти життя зрадою. Для нього рідний край, народ більш дорогі особистому житті. Не в свою долю, а долі свого краю і народу дбав Максим.

Повернення юнака було великою радістю для всієї громади. Його зустріли як безстрашного воїна-переможця, хороброго захисника, патріоту, який понад усе ставив єдність і процвітання народу. В образі Максима Беркута І. Франка втілив свій ідеал, справді вільної людини.

Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, в якому існує рівноправ'я, витримує будь-які випробування. "Захар Беркут" - героико-романтическая повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події хіп століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван Франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд і віддань. Подібний епізод про знищення монгольського нашестя і про допомогу сил природи згадується у відданню, записаному від Миколи Гасинця із Закарпаття і в передмові до поеми " Собутка" польського поета С. Гощинского. У цих творах показана героїчна боротьба місцевих жителів з татарами, зроблений упор на взаємовиручці і взаємодопомозі. Жителі тухлі відважні і сміливі, винахідливі, кмітливі. Найбільше вони люблять свій край, свою землю, цінують свободу і незалежний