твір роздум у публіцистичному стилі на тему що таке зрада

Зрада - найгірший удар. Чи можна це пережити? 20.03.06

Мабуть перше питання яке виникає у людині, яка дізналася про те, що кохана людина зрадила її: Як і Чому вона це зробила? У кожного різний характер і кожний по-різному може відреагувати. Хтось піде товкти пику, хтось буде лити сльози, хтось скаже "бувай", а хтось зробить теж саме - на зло, так би мовити. Людська психіка - річ незрозуміла, і будь-яка реакція повинна сприйматись як належне. В кожному випадку обставини різні. Tак би мовити, не має трафарету цієї зради. І саме тому ліки від неї ще не винайдені - в кожному окремому випадку потрібно щось, але що саме?

Існують декілька способів втамувати цей біль і, знову ж таки, кожна людина сама обирає для себе найкращий, на її думку, вихід. Чи напитись, чи проплакатись, чи просто забути - що краще зробити сказати важко, адже в такій ситуації вона контролюється точно не розумом, а емоціями, серцем.

Я був шокований, згадуючи власний досвід. Потім з’явились питання, потім злість, потім дурні думки в голові. Якщо людина дійсно кохає, то для неї це рівноправно лезу. яке встромили прямісінько в серце та ще й прокрутили декілька разів. Цей удар не можна порівнювати ні з чим іншим, він набагато сильніший за фізичний, він неочікуваний, непередбачуваний і, що саме головне, від нього майже не можливо застрахуватись. Але людина не має іншого виходу тільки як пережити це, адже життя ще не раз буде кидати нас зі сторони в сторону, і потрібно гідно це витримувати, тому що виживає сильніший і це знають всі. Переживши це, людина стає в декілька разів сильніше, адже великий Ніцше не дарма писав: „Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими, ” - і це дійсно істина.

Але постає інше питання: що підштовхує людину зробити цей, м’яко кажучи, аморальний і безсердечний вчинок? Я ні кого не маю право засуджувати - у кожного власне, неповторне життя, і як його прожити справа особисто кожного. Не буває диму без вогню, так і зрада не може з’явитись, так би мовити, з нічого. На все є своє, не завжди логічне, пояснення. Не дай Боже ви все ж дізнаєтесь про це. Цілком природно, що ви обурені, злі і сповнені бажання помсти, чи ще чогось. Але ніколи не потрібно відразу бити тривогу і робити з себе жертву - язик не повертається сказати вам: не панікуйте. Тому що знаю, це - неможливо, особливо у молодому віці. Ваше право ламати все, що потрапить під руку, але спробуйте охолонути і все ж увімкнути розум - не даром же Бог нам його подарував. Маю безліч причин, причин які тим чи іншим шляхом підштовхують людину на це:

- недостатня увага.

- відсутність взаємного порозуміння, піклування, турботи.

- жорстоко, але і таке буває: пошук нових відчуттів, нової насолоди, при цьому цим „тваринним” інстинктом володіють як чоловіки, так і жінки.

Зрештою, причин, як ви самі бачите, безліч, і уникнути всього дуже важко. Людині навіть властиво зруйнувати те, що вона сама будувала, на це безглуздя в мене тільки одне пояснення - ми завжди шукаємо труднощів і проблем, так натура людська побудована. Якщо все ідеально - обов’язково треба зробити гірше. От і виходить, що і коли погано вони трапляються, і коли добре - також. Хоча, звісно, не так часто, але все ж таки.

В першу чергу, звісно, потрібно поговорити з коханою людиною і все з’ясувати. Можливо, ви знайдете спільний знаменник і у вас все буде чудово. Навіть краще ніж до цього.

Кожний в праві сам вирішувати - пробачати чи ні. Знаю лише одне: якщо люди дійсно по-справжньому кохають один одного, то зрада практично не має шансів. Тому що лише справжнє кохання практично застраховане від неї. Я сказав "практично", так. Не повністю. Тому що в нашому житті напевного і точного взагалі не існує. Навіть якщо і справжнє кохання не втримається, то повірте, що тому, хто зрадив, набагато гірше ніж зрадженому, він (вона) усвідомлює, що зробив велику помилку і завдав біль найдорожчій в світі людині але, знову ж таки, тільки якщо кохання дійсно справжнє.