твір на тему "Моральні уроки комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич""БУДЬЛАСКА ПОМОЖІТЬ!!!

Основна проблематика комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"

Головна проблема, на якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя.
Саме про одного з таких буржуа - пана Журдена - розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої - Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

=)
-Це повинно підійти, мені підійшло.)

Моральні уроки комедії Мольєра Міщанин - шляхтич

Головним образом комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» є Журден — уже немолодий чоловік, якому закортіло стати аристократом, навчитися манер та наук, здобути титул та повагу. Мольєр висміює не саму ідею, яка спала на думку Журдену, а те, в який спосіб ця людина намагається досягти свого.

Моральні уроки комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»:

1. Проблема міщанства як суспільної верстви. Мольєр зобразив реально існуючу у тогочасному суспільстві проблему буржуа, рівень матеріальних статків яких внаслідок суспільних процесів помітно підвищився, а рівень культури залишився таким самим. Тобто проблема негармонійного розвитку (як окремої людини, так і верстви людей), коли якісь аспекти існування людини прогресують та змінюються, а інші залишаються на тому ж рівні. Через це втрачається гармонія та рівновага.

2. Проблема поверхового ставлення до життя. Герой Мольєра хоче стати аристократом, здобути титул та навчитися манер. У цьому бажанні немає нічого поганого, бо якщо людина прагне до розвитку, це швидше заслуговує на позитивне ставлення, ніж на осуд. Але Журден не розуміє, що аристократизм полягає не в одязі чи грошах, а у внутрішньому стані душі, у гідності та певній поведінці.

3. Проблема неуцтва. Дружина Журдена заперечує освіту взагалі, тоді як Журден прагне здобути освіту. Звісно, він не дуже розумно ставиться до навчання: він набирає цілий штат учителів, які насправді глузують із нього. Хоча Журден має добре бажання здобути освіту, проте він не розуміє, що освіта потрібна не для того, щоб підтвердити свій статус у суспільстві.

4. Проблема втрати індивідуальності та гідності. Намагаючись в усьому бути схожим на дворян, Журден втрачає свою індивідуальність. Він стає посміховиськом.

Мольєр в образі Журдена зобразив не якогось окремого дивака, а цілу категорію людей. Насправді це навіть не міщани, які хочуть стати шляхтичами: цей символічний образ значно глибший. Журден — людина, яка бачить аристократизм у зовнішньому, тобто розглядає людські чесноти як дещо поверхове, яке можна легко здобути або навіть купити. Цей образ актуальний і зараз.

Примарність і внутрішня необґрунтованість прагнень Журдена — основна причина його програшу. Причому програш його виражається в речах реальних, матеріальних. Адже, осліплений блиском аристократизму, купець Журден багато програв: граф Дорант виманює у нього гроші.

Мені шкода цього буржуа, і в той же час хочеться на його прикладі застерегти багатьох моїх сучасників: за гроші розум не купиш, а втратиш останній, не зовнішність прикрашає людину, а її внутрішній багатий світ. Журден визнав свою поразку. І в цьому допомогли йому люди, яким він був дорогий.

Ну а головний висновок, що робить Мольєр, усе ж, на мій погляд, полягає в тому, що ті дворяни, яких узяв за зразок Журден, зовсім не варті його, що аристократи — шахраї, злодії, ледарі.

У певному розумінні наївний Журден стоїть морально вище за них, він чистіший у своїх поглядах на життя.