философия. Чем отличается философия от науки? нужен полный ответ

Если потребуется, то в помощь вам переводчик!
Порівняльна характеристика філософії і науки
1.Філософія, так само як і наука, є знання загального, і філософія, і наука відображують світ в поняттях і категоріях. Інші науки, обмежені своїми предметами, існують лише в їх межах. Для філософії ж характерна наявність категорій, які мають дуже широкий рівень узагальнення, таких як „закон“, „буття“, „дух“, „свідомість“, „причинність“. Дух, буття, закон – недоступні уяві; природа, органічний світ наукові поняття – представлення елементів; рослина, дерево – буденна поняття-уява цілого.
2.Наукове знання є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей. Філософське знання є поліфонічним, плюралістичними. Це означає, що на одні і ті ж питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, у філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень.
3.Зближуватиме науку з філософією і ту обставину, що філософія, як і наука, прагне логічно обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Але наукове знання об’єктивне, нейтральне відносно людських цілей і цінностей. Фізичні і хімічні формули не підлягають моральній оцінці. Філософський погляд на світ завжди суб’єктивний, „небайдужий“: істини філософії розглядаються через призму життєвих інтересів і цілей людей. Інакше кажучи, філософське мислення пов’язане з цілеспрямованістю і формуванням цінностей, наукове ж – реалізує вже поставлене завдання, мету або систему цінностей. Наука відповідає на питання: чому? а філософія – на питання: для чого, з якою метою?
4.Специфічною формою знання є закони науки як відображення об’єктивних зв’язків, стосунків, які мають сталий характер при певних обставинах. Знання законів хімії, фізики, біології дає можливість людині ефективно будувати свою практичну діяльність, і навіть передбачити її наслідки. Так без знань законів фізики, механіки були б неможливими сучасні космічні дослідження. Без знання законів фізіології людини була б неможливою сучасна практична медицина і тому подібне. На відміну від науки, особливо природознавства, філософія не має емпіричних законів. Не має філософія і методів пізнання на зразок експериментальних або математичних. Так само не володіє вона і специфічними конкретними засобами перевірки вироблюваних нею тверджень: філософські проблеми, як правило, не мають єдиних критеріїв рішення (особливо в рамках індивідуального життя окремої людини) .
5.Якщо наука є формою пізнання об’єктивних, незалежних від діяльності людини, інваріантних до неї структур матеріального світу, тобто направлена на пізнання зовнішнього відносно людини світу, то філософія стає формою рефлексії людини, тобто направлена на вивчення внутрішнього досвіду розвитку її духовності. Рефлексія – специфічне явище у сфері духовного опанування людини світу, яке не збігається з свідомістю. Предмет рефлексії – відношення внутрішнього світу до зовнішнього. Філософія, таким чином, є систематизованою, раціональною рефлексією людини відносно відображення загальних фундаментів людської діяльності. Філософія є ученням, яке узагальнює досвід розвитку людської духовності. Філософія є особливим виміром людської духовності, для якого невластива операція законами. Адже немає „законів“ діяльності совісті людини, опанування людини світовою культурою і мистецтвом.
Зваживши наведені вище факти і аргументи про співвідношення філософії і науки, можна зробити висновок, що філософія є, безумовно, своєрідною, особливою формою людського світогляду формою, яка не дублює інші напрями і форми інтелектуальної діяльності. Її предметом є світ в цілому в своїх найзагальніших закономірностях, який розглядається під кутом зору суб’єктно-об’єктного відношення. Інакше кажучи, предметом філософії є відношення „людина – світ“.