Вопрос от донны Розы.. . ))) Кто эти сибариты ?

Видра гігантська (Pteronura brasiliensis) або річковий лобо, як називають її у Бразилії - найбільша з прісноводих видр живе в Південній Америці. Її недаремно звуть гігантською. Тіло у неї досягає 150 см, хвіст — 70 см, маса до 24 кг На відміну від інших представників підродини у цієї видри уплощений хвіст. Гігантська видра живе в тихих, поволі поточних річках, зазвичай невеликими групами, причому активна переважно вдень. Про її присутність легко судити по гучному, різкому крику, видаючи який тварина нерідко висовується з води.
Загальні відомості

Гігантська видра (Pteronura brasiliensis) - є ендемічним видом Південної Америки. Вона мешкає на території Венесуели, Гайани, Сурінама, Бразилії, Перу, Еквадору, Парагвая, Колумбії, Болівії і північної Аргентини. Зустрічається гігантська видра в річкових системах річок Оріноко, Амазонки і Ла-плати. Щільність популяції дуже низька і фрагментарна, не зважаючи на широкий ареал розповсюдження. Як це видно з її назви, гігантська видра є найкрупнішим видом видр. Калан, або морська видра, (Enhydra lutra) може мати більшу вагу, але гігантська видра перевершує калана по величині. Її загальна довжина, включаючи хвіст, може досягати 2,7 м. Зовні вона нагадує швидше калана, ніж річкову видру. Її блискуче хутро темно-коричневого шоколадного кольору, часто з кремовими плямами на шиї, які іноді розташовуються окремо, іноді зливаються в нагрудник. Розташування цих світлих плям індивідуальне для кожної тварини і служить для ідентифікації кожної видри в польових умовах.
Хутро надзвичайно коротке, довжина його 8 мм, підшерсток – має довжину близько 4 мм. Жирового запасу видри не мають, і лише хутро допомагає їм підтримувати температуру тіла. У гігантської видри довгасте циліндрове тіло, ноги короткі, м'язисті, передні коротші задніх, що дає видрі перевагу під час плавання. Лапи товсті і сильні з добре розвиненими перетинками, що досягають кінця кожного з п'яти пальців, які закінчуються короткими могутніми кігтями. Видри клишоногі.
Голова кругла, морда коротка і товста. Очі маленькі, круглі, віка великі. Ніс повністю опущений, за винятком ніздрів. Будова носових і вушних пазух дозволяє їм змикатися під час пірнання видри, таким чином перегороджуючи доступ повітря. Вуха маленькі, круглі, низько посаджені на голові. Зуби великі і міцні, укус видри глибокий.
Видра Хвіст гігантської видри товстий і м'язистий у основі, на третину у кінця розплющується за формою меча. Під час швидкісного запливу або при зануренні видра притискує передні лапи до тулуба, і в той час, як могутні задні лапи і хвіст працюють за типом гвинта, передні лапи діють за типом керма.
Як самці, так і самки мають анальні залози, секретом яких вони мітять свою ділянку.
Харчування

Гігантська бразильська видра відноситься до рибоїдних, риба складає основу живлення. Її здобич - повільно плаваючі придонні види - соми, харацини. Доповненням до раціону служать краби, змії, молоді каймани, водяні птахи і дрібні ссавці. Свою здобич видра захоплює щелепами, дрібну - з'їдає прямо у воді, а велику виносить на берег і їсть там. Добовий раціон гігантської видри складає 20% від маси тіла. Полюють видри в денний час групами або поодинці. У останньому випадку видри ніколи не віддаляються від родичів.

Гигантская бразильская выдра (Pteronura brasiliensis)
* Надкласс Четвероногие - Tetrapoda, Класс ·Млекопитающие - Mammalia
* Отряд ·Хищные - Carnivora
* Семейство ·Куньи - Mustelidae
* Подсемейство ·Выдровые - Lutrinae
* Род ·Гигантские ·выдры - Pteronura
Ареал: эндемик Южной Америки (Венесуэла, Гайана, Суринам, Бразилия, Перу, Эквадор, Парагвай, Колумбия, Боливия, отсутствует в Аргентине, Чили и Уругвае) .
Описание: гигантская бразильская выдра - самая крупная из выдр. Мех лоснящийся, довольно короткий (до 8 мм, подшерсток 4 мм) . Жировой запас отсутствует. Животное поддерживает температуру тела с помощью меха.
Тело цилиндрическое и продолговатое, лапы короткие и мускулистые (с хорошо развитыми перепонками, достигающими конца каждого из пяти пальцев, заканчивающиеся короткими и мощными когтями) , передние конечности короче задних.
Голова круглая, морда короткая и толстая, вибриссы хорошо развиты. При нырянии в воде носовые и ушные пазухи смыкаются. Уши мелкие круглые, низко посажены на голове. Зубы крупные, укус бразильской выдры довольно глубокий.
Хвост толстый, мускулистый у основания, на треть у конца расплющивается в форме меча. Самка по размеру меньше самца.
Окрас: мех темно-коричневый или шоколадный, часто с кремовыми пятнами на шее, которые встречаются как отдельно, так и сливаются в нагрудник.
Размер: общая длина (включая хвост) до 2,7 м, длина тела 1,5-1,8 м.
Вес: 22-26 кг.
Продолжительность жизни: 10-13 лет.
Голос: гигантская выдра самая разговорчивая из всех выдр: известно девять криков, которыми члены группы поддерживают между собой связь во время охоты.
Среда обитания: тропический дождевой лес - реки и лагуны, предпочитает медленнотекущие воды. Иногда поселяется в искусственных резервуарах у небольших дамб и в сельскохозяйственных каналах. Предпочитает места с легким доступом к лесным бухтам и болотам с обильной добычей в относительно мелкой воде.
Враги: на молодых животных нападают кайманы, ягуары, анаконды и пумы. Взрослые выдры редко погибают от хищников.
Пища: основу рациона гигантской бразильской выдры составляет рыба, в основном медленно плавающие придонные виды (сомы, окуни, полосатые зубатки, хаpациновые) . При нехватке пищи поедает ракообразных, змей, молодых кайманов, водную птицу и мелких млекопитающих.
Добычу захватывает челюстями: мелкую - съедает прямо в воде, а крупную выносит на берег и поедает там. Объем суточного рациона составляет до 20% массы тела.
Поведение: околоводное животное, активное в дневное время суток. Охотится группами или по одиночке (в этом случае звери никогда не удаляются от сородичей) .
Жилище выдры - нора, вход в которую ведет из-под воды, рядом всегда устраивается общественный туалет.
Добычу в прозрачной воде высматривает глазами, а на дне и в мутной воде - с помощью чувствительных усов.
В возрасте 2-3 лет молодые выдры уходят из семейной группы в поисках своей территории. Во время своего путешествия они не присоединяются к уже сформировавшимся группам, кроме тех случаев, когда есть возможность заменить одного из членов доминирующей пары. Если выдре не удается найти свою территорию и завести семью, она возвращается к родителям.

Выдрочки. Чудесная фотка!

выдры Lutra lutra