Як добре, коли біля гарячої жаровні солодко подрімаєш, і вже нікому на світі розштовхати тебе не під силу. Як добре, коли, від дрімоти прокинувшись у сонячний день, чуєш булькання і пирхання - пісню чайника на жаровні. Як добре, коли, відмовившись від справ, про минуще поміркуєш ліниво у клубах тютюнового диму. Як добре, коли, споглядаючи в тиші гори та води, незмінно милі серцю, знайомою стежкою пройдешся. Як добре, коли вибереш день тепліше і дотемна восени чи весною ходиш у горах навколишніх. Як добре, коли на циновку приляжеш у хижці гірської і відпочиваєш душею від повсякденних турбот. Татібана Акемі художник Мацумура Гошун "Гірський будинок біля струмка" 1893