І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, такої спраглої жаги, такого зойку у мовчанні, такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші, такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі. #ЛінаКостенко
СЕГОДНЯ ДЕНЬ БОРЬБЫ СО СПИДОМ.!!!Подивись, навколо натовп поспішає.
Подивись, їх не чекає час, земля.
Кожен крок свій на стежині залишає.
Їх не вітають хвилями моря.
Подивись, цей натовп не сміється.
Подивись, їх незвичайний слід.
І у кожного з очей сльозина ллється.
Винний у стражданнях ворог СНІД.
Подивись, їх очі зовсім не благають.
Допомоги, бо у полум’ї горять немов.
Їх серця хворобою згорають.
У душі є жага до життя любов.
Подивись, цей натовп у кайдани.
СНІД забрав, тримає лютий звір.
Він
СЕГОДНЯ ДЕНЬ БОРЬБЫ СО СПИДОМ.!!!Подивись, навколо натовп поспішає.Подивись, їх не чекає час, земля.Кожен крок свій на стежині залишає.Їх не вітають хвилями моря.Подивись, цей натовп не сміється.Подивись, їх незвичайний слід.І у кожного з очей сльозина ллється.Винний у стражданнях ворог СНІД.Подивись, їх очі зовсім не благають.Допомоги, бо у полум’ї горять немов.Їх серця хворобою згорають.У душі є жага до життя любов.Подивись, цей натовп у кайдани.СНІД забрав, тримає лютий звір.Він збирає повні натовпу майдани.Не пускає у життя людей, повір.Подивись, вони страждають дуже.Хтось назавжди втратив віру у життя.У цей день згадаємо ми натовп друже.Із якого СНІД зробив мале дитя.Подивись, вони крокують поряд із тобою.Подивись, дитя їх плаче та сім’яНе обходь в цей день проблему стороною.Їм важлива поміч у цей день твоя.
⇢