помогите сделать анализ сказки. чему эта сказка учит? какая мораль?

ЛЕВ ТА ЗАЄЦЬ

Побачив чоловік зайця та й посміявся, що ніякого звіра він зроду не міг піймати, бо всіх боїться. Розсердився куций та й питає:
— А що тобі, чоловіче, найстрашнішим здається? От чоловік і каже:
— Лев!
— Ну, так я тобі його піймаю! — сказав заєць та й подався у степ.
Вже чи довго, чи коротко скакав заєць по степу, а таки добіг до тієї печери, що в їй жив лев. Став на дверях, ледве до клям¬ки дістав, та цок, цок, цок!
Лев, теє почувши, вийшов на поріг.
— А що тобі, зайчику-побігайчику, треба? — питає.— Може тебе хто обідив?
— Та ні, хвалити бога, ніхто мене не обідив, а тільки такий до нас страшний звір у степ зайшов, що ніхто проти нього, не встоїть. Уліз він у криницю і не дає нікому води напитись. Уже другий день, як ні у кого з нас ані рісочки в роті не було. Увесь звір по степу пропадає. Розбіжиться усе твоє царство. Рятуй!. .
— Страшний звір, кажеш? Ану, веди мене до криниці!
Приходять до криниці. От лев нахиливсь над водою, став при¬дивлятись, хто там є. А вода як дзеркало — так і видно того, хто нахилився. Лев же ж думав, що то і є отой страшний звір, про якого розказував заєць, бо зроду себе не бачив і не знав, який він є.
Як же ж зареве тоді лев над цямриною, аж у вухах у зайця за¬лящало, а з криниці ще дужче луна пішла:
— Го-го-го!. .
Простяг лапу лев, щоб достати ворога; аж і той простягає.
Дуже розсердився лев, бо ще не було видано такого звіра, щоб проти нього лапу простяг.
Розігнавсь тоді лев та шубовсь у воду сторчака.. . А звідти вже ніяк йому не вилізти.
Отак заєць доказав свою силу.

ЛЕВ И ЗАЯЦ

Увидел человек зайца и посмеялся, что никакого зверя он никогда не мог поймать, потому что всех боится. Рассердился короткий и спрашивает:
- А что тебе, человек, страшным кажется? Вот человек и говорит:
- Лев!
- Ну, так я тебе его поймаю! - Сказал заяц и ушел в степь.
Уже долго ли коротко скакал заяц по степи, а таки добежал до той пещеры, в ней жил лев. Стал в дверях, едва до Клям ¬ ки получил, и цок, цок, цок!
Лев, того услышав, вышел на порог.
- А что тебе, зайчик-побегайчик, надо? - Спрашивает. - Может тебя кто обидел?
- Нет, слава богу, никто меня не обидел, а только такой к нам страшный зверь в степь зашел, что никто против него, не устоит. Влез он в колодец и не дает никому воды напиться. Уже второй день, как ни у кого из нас ни крошки во рту не было. Весь зверь по степи пропадает. Разбежится все твое царство. Спасай! ..
- Страшный зверь, говоришь? Ну, веди меня к колодцу!
Приходят к колодцу. Вот лев наклонился над водой, стал при ¬ дивлятись, кто там есть. А вода как зеркало - так и видно того, кто наклонился. Лев же думал, что это и есть тот страшный зверь, о котором рассказывал заяц, потому никогда себя не видел и не знал, какой он есть.
Как же закричит тогда лев над срубом, аж в ушах у зайца за ¬ щеки, а из колодца еще сильнее эхо пошло:
- Го-го-го! ..
Протянул лапу лев, чтобы достать врага; вплоть и тот протягивает.
Рассердился лев, потому что еще не было выдано такого зверя, чтобы против него лапу протянул.
Разогнался тогда лев бултых в воду кувырком ...А оттуда уже никак ему не вылезти.
Так заяц доказал свою силу.