сочинение. я возьму то полотенце простелю как судьбу

Олю, такі речі не перекладаються, а якщо перекласти, то вийде те, що вийшло у Вас - вибачайте, замість поетичних рядків, якась нісенітниця. ))

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов....А. С. Малишко,

Твір дивись тут - Я візьму той рушник.. .
Про всяк випадок - твір уйшов на поштову скриньку.