Наслідки Укрупнення колгоспів, ліквідація малих сіл, хуторів як економічно безперспективних 1959

Як і більшість реформ Хрущова, і ця реформа мала негативні наслідки.
Певний час після XX з'їзду КПРС у результаті вжитих заходів сільське господарство республіки розвивалося досить успішно. Це було наслідком зміцнення матеріальної бази колгоспів, радгоспів, деякого розширення сфери товарно-грошових відносин. Заготівлі сільськогосподарської продукції, що на практиці мало чим відрізнялися від конфіскацій, замінювалися закупівлями. Протягом 1952-1958 pp. закупівельні ціни зросли майже втричі, у тому числі на зернові культури — майже в 7 разів, на продукцію тваринництва — в 5,5 раза. Приріст сільськогосподарської продукції був досить значний і у 1954-1959 pp. становив понад 7 % щорічно.
Упродовж 1950-1958 pp. обсяг валової продукції аграрного сектора України зріс на 65 %, проте уже в наступному шестиріччі — лише на 3 %, а 1963 р. довелося вперше імпортувати значну кількість зерна.
Кількість колгоспів скоротилась вдвічі до 9,5 тис. , а посівні площі одного колгоспу збільшувалися в три рази.
Добре керувати такими великими господарствами могли лише кваліфіковані кадри, але таких на селі в той час не вистачало.
На це наклалося і те, що в 1958 р. було ліквідовано МТС.
Сільгосптехніку, що їм належала, мали викупити колгоспи за завищеними цінами упродовж 1,5 року. Це був ще один удар по сільському господарству. Зросли борги колгоспів державі. Кваліфіковані механізатори, шофери не бажали переїздити з міста до села. У більшості колгоспів не було умов для Іберігання і кваліфікованого утримання техніки.
Необґрунтованою була також реорганізація сотень колгоспів у радгоспи.
Негативний вплив на виробництво продукції сільського господарства справила заборона тримати худобу в приміській зоні, на околицях міст і спроба зменшити розміри присадибних ділянок колгоспникам. Передбачалося, що це сприятиме більш активній роботі селян у колгоспах. Насправді єдиним наслідком цього волюнтаристського рішення стало зменшення сільськогосподарської продукції на колгоспних ринках і підвищення цін на неї.
Зрештою непродумана реформаторська політика в сільському гос¬подарстві обернулася кризою. Посуха 1963 р. призвела до скорочення пилового збору зернових на 30 %. Щоб уникнути голоду, радянське керівництво змушене було вдатися до закупівлі зерна. За кордоном було закуплено 9,4 млн. т (10 % валового збору) , на закупку було витрачено третину золотого запасу СРСР (372,2 т).

Земля в запустении .