Сказка лиса и журавль на ТАТАРСКОМ языке

Только на УКРАИНСКОМ
Лиса з журавлем подружилися.
Ось надумалася лисиця пригостити журавля, пішла кликати його до себе в гості:
- Приходь, кумочку, приходь, дорогий! Вже я тебе пригощу!
Пішов журавель на званий бенкет. А лисиця наварила манної каші і розмазала по тарілці. Подала і пригощали:
- Поїв, голубе кумочку, - сама куховарила.
Журавель стук-стук носом по тарілці, стукав, стукав - нічого не потрапляє!
А лисиця лиже собі та лиже кашу, так все сама і з'їла.
Кашу з'їла і каже:
- Не вибачай, кумочку! Більше пригощати нічим.
Журавель їй відповідає:
- Спасибі, кума, і на цьому! Приходь до мене в гості.
На другий день приходить лисиця до журавлю, а він приготував холодник, наклав в глечик з вузькою шийкою, поставив на стіл і каже:
- Їж, кумонько! Право, більше нічим частувати.
Лиса почала крутитися навколо глечика. І так зайде, і так, і лизне його, і понюхає-то, - ніяк дістати не може: не лізе голова в глечик.
А журавель клює собі та клює, поки все не з'їв.
- Ну, вибачай, кумо! Більше пригощати нічим!
Взяла лисицю досада. Думала, що наїсться на цілий тиждень, а додому пішла - не солоно сьорбати. Як гукнулося, так і відгукнулося!
З тих пір і дружба у лисиці з журавлем нарізно.