Зачем человек, не видавший в жизни ни одной вещи дороже своего подержанного компьютера, хвастается в интернете...

Ну не знакомым же врать? А слыть человеку хочется больше, чем быть.

все мы люди, все мы человеку.. . и лёгкое хвастовство не повредит

Хочется человеку помечтать. Пусть себе, это никому не вредит. А осуждать его будут те, кто завидует.

А-ха-ха)))) ) Ну надо же чем-то похвастаться! В интернете -то не видно, есть или нет))

Фантазер...: )

Наш Іван кохавсь у мріях -
Думкою літає
Та скарби усе знаходе,
Гроші здобуває.

Одного разу пішов він
На баштан до пана,
Огірочки молоденькі
Звабили Івана.

Взяв мішок Іван з собою,
Повен щоб набрати,
Та й почав він до баштану
Стиха плазувати.

Як підліз до огірочків,
Став він і гадає:
"Це їй-богу мені щастя
Зараз набігає.

Наберу цих огірків я
Повну лантушину,
А тоді візьму за їх я
Добру копійчину.

За ті гроші собі маю
Курочку купити,
А та курочка курчаток
Буде нам водити.

Я візьму оті курчата
Та й пошлю я жінку
Їх продати, і куплю я
За ті гроші свинку.

Наведе мені та свинка
Поросят чимало,
Будуть в мене і ковбаси,
Буде в мене й сало.

Тільки - ні! Ті поросята
Я не буду їсти,
А як виростуть, то й їх я
Теж продам у місті.

За ті ж гроші всі куплю я
Добрую коняку,
І вона роботу буде
Нам робити всяку.

А до того приведе ще
Лошачка такого,
Що швидкішого не буде
Коника ні в кого.

Лошачка того продам я,
Хату щоб купити, -
Біля хати ж щоб садочок,
Вишеньки та квіти.

А там далі і город щоб -
І його чимало,
Бо я хочу, щоб на ньому
Все там виростало.

Огірків теж насаджу я,
Бариша щоб мати.. .
Тільки горе, що такий то
Вже народ наш клятий:

Не вдержиш і огірочка,
Вирвуть все до краю,
Ну, байдуже, сторожів я
Добрих понаймаю.

А сам вийду потихеньку
Із своєї хати
Та й піду у сторожів тих
Варти вивіряти.

Так піду я понад краєм
Та й гукну: "Не спіте!
Гей, чи чуєте? Город мій
Добре бережіте! "

Та й згукнув Іван, мов справді
В нього вже те діло.
На баштані ж тому двоє
Сторожів сиділо, -

Як почули вони Йвана,
Кинулись до нього
Та й піймали зараз в руки
Із мішком дурного.

Попобили бідолаху,
Мали ще й в'язати.. .
Та вже вихопився якось
Та мерщій тікати!

Як вернувся, ще довгенько
Чув побиту спину,
Та нікому не хвалився
Про свою причину.

Та вже потім жінці якось
Розказав се діло,
Та - сусіді, трохи згодом
Всюди облетіло.

Почали тоді сміятись:
"Он як наші вміють,
Що думками із нічого
Швидко багатіють! "(с)

Хочет постебаться.

А потому что очень хочется хотя бы помечтать, ведь если у тебя дорогая машина - это же круто, а то что она жрет как две, так это не важно, ведь на джипе по городу-это сказка, обязательно все увидят и оценят. Таким путем люди повышают свою самооценку, это как писатели: что пишут в то и верят.

для конспирации фельдмаршал

Хочет быть дипутатом.

Зрячему не надо доказывать, что он зрячий,

верит значит есть

Это пагубное воздействие зомбоящика-он уже привык жить в иллюзиях