Подскажите, пожалуйста, какое содержание в украинском стихотворении, вкратце, пожалуйста? Просто не всё понятно.

А Майдан – як дискотека:
Диригентів іпотека.

Зтанцювали, поскакали,
Прапорцями помахали.

Постріляли, повбивали,
на Росію прокричали.

Не помітили, що стали
Злими, як усі шакали.

Кожен тиждень з милом в попі,
Юлька їзде по Європи,

До Америки летить,
Новий крендель підкрутить.

Ще витримує мітла,
Хоч сама вже не худа.

Не тендітна, не молоденька,
А до Трампа все ж ядренька.

Рейтинг низький, треба знать,
Як його собі «піднять».

Стовбчик треба із нуль п`ять,
На п`ятнадцять підбрехать.

«Вже не вперше, взагалі -
Намалюю я собі.»

Каже Юля дуже гарно,
Щоб була як «бездоганна»,

Лагідно щебече всим,
Заспівала гімна їм.

«Любі друзі» вже не ті,
Треба їй нових знайти.

Кожен день співа зозуля,
Думку думає Рагуля:

«Українці щось не бачуть,
Як для них я добре скачу.

Зморшки всі вже підтягнула,
Зад наїла, підморгнула,

Порошенка відмела,
Двох Кличків під бік взяла.

Як провидець я вселенський,
А тут, як назло, Зеленський...

Що робити мені з ним,
Незупинним, та «смішним»?

В кандидати, як до зльоту,
Лізуть всі порохоботи.

З кожним прийдеться башлять,
Дружбу нову обіцять.»

Всі тіж самі Юлі, Петі...
Надоїли всім до смерті.

Тридцять років хороводять,
Українців за ніс водять.

З одного Союзу лізли,
А до другого підлізли.

Помірковані, чи ні,
Плинуть у гімні, в війні.

Правдою почистить себе,
Сьогодні стало конче треба !

Вимийте себе у душі,
Людяність заправте в душі !

Піднімайтесь, та вставайте
Україну піднімайте!