Вже рік їхні вчинки без норм і моралі,
(Там в душах і мізках бездоннії діри)
Вони будуть вити «ну мы же не знали»,
Але їм у світі ніхто не повірить.
Вони заридають, немов від цибулі,
Вони затремтять, наче голі узиму!
І будуть кричати «ведь нас обманули»,
Але світ лиш буде знизати плечима.
Вони будуть дуже боятись розплати,
І зіб’ються в купу, як загнане стадо,
І будуть скулити «они виноваты»
І тикати пальцем тремтячим на владу.
Вони будуть вічно без планів і цілей
Лише існувати! А ми будем жити!
Та ми їм не скажем «а мы говорили»,
Бо нам з ними ні про що говорити!
Юлія Олефір
Друзі, влучно?