Діло було влітку. Пішли ми з меншим братом абрикоси рвати. Забрався він на деревину, я внизу. Тільки одвернутися встиг, як чую хр-р-русь!!! - малий разом з гілкою в руках з двох метрів встромився головою в землю. Перевіривши, чи не зламав він шию, йдемо додому. Зовнішній вигляд характерний - зідране обличчя, деревина з руки стирчить, шия гуде - красафчег, одним словом!
Заходим додому, реакція мами:
- Ти, дибіл малолєтній! Ти чого в футболці новій пішов?!
а в принципе, возможно, она верная... мать чувствует часто, что ничего страшного не случилось с её дитём, и клин клином вышибает, отвлекает: минус, на минус - плюс
Та может и так, смешно
Действительно-жалко же одежку новую!!! Спасибо-представила,если бы она узнала, как он навернулся...
Та ну
Вот такие они, мамы..Практичные.И лишь бы поругать хлопчика... 
Ето верно
Ой мамо, мамо, та чого ж сынку вздягнули у нову футболку )))
))))))а чому не російською мовою, щоб ніхто не зрозумів?
Та нет, Рава Руська, разговор на мове был, та и всем тут понятно, язык славянский
да,дийсно нащо в новий футболци пийшов. 
даааа... а деревину из руки достали?
нежная трепетная душа.....
Та у нас много красивого, Карпаты, костелы, замки, церкви
на вашем фоне можно играть сказки братьев Гримм, Гофмана. и Шекспира...
Ето точно, а ваш фон я посмотрю, должно быть красиво
Маме - зачет!
