Як вам? Тільки давайте не лізти в політичні і мовні аспекти!
А ми лишаємо життя на потім,
За фарсом, особистими абстракціями,
Нестачею тепла такого сонячного,
Нестачею когось такого справжнього.
Ми грузнемо в думках- чужих і мертвих,
В динаміці асфальту і металу,
А люди всі однаково химерні,
Служать однакова абсурдним ідеалам.
/А я в своєму стилі,
Трохи крейзі/
Натхненна модернізмом і простацією,
Хочу свободи – дико незалежної,
І незалежності маленької та справжньої.
Я хочу світ, я хочу розчинитись,
Спалити небо, кинутись у жар…
Вмістити Вічність у одну хвилину,
ЇЇ прожити і згоріть до тла.